Фрідріх II (1740-1786) продовжив політику свого батька щодо розширення володінь Пруссії. Він одразу ж вступив у війну проти Австрії (війна за австрійську спадщину 1740-1748 pp.) і захопив Сілезію.

Війна за австрійську спадщину перетворила Пруссію на велику європейську державу. Фрідріх II виношував нові загарбницькі плани. У 1756 р. він уклав союз з Англією, яка вже не розглядала Австрію як противагу Франції в Європі. Водночас Австрія уклала союз із Францією. Так в Європі утворилися дві коаліції, суперечки між якими переросли в Семилітню війну (1756-1763).

Фрідріх II прагнув розбити противників поодинці, що й зробив, але тут у війну втрутилася Росія, яка розбила прусську армію поблизу Кунерсдорфа (1759) і вступила у Берлін (1760). Перемоги Росії занепокоїли Австрію та Францію. Саме тоді померла російська імператриця Єлизавета, і на престол зійшов Петро III (герцог Гольштейнський), який припинив війну проти Пруссії та уклав з нею союз проти Данії в інтересах герцогства Гольштейн. Катерина II, яка стала царицею після вбивства Петра III, розірвала союз із Пруссією проти Данії, але продовжила політику зближення з самою Пруссією.

У 1762 р. Австрія і Франція уклали з Пруссією мир.

Семилітня війна не змінила карти Європи. Пруссія не змогла здійснити своїх загарбницьких планів. Але в Німеччині війна піднесла Пруссію на рівень Австрії. Це дало змогу Франції та Росії стати арбітрами в суперечках між ними. А за договором 1779 р. Росія виступила гарантом Вестфальського миру. Процес об'єднання Німеччини було затримано більше, як на 100 років. Але Фрідріх II не полишав спроб розширити територію Пруссії. У 1772 р. він разом з Росією та Австрією взяв участь у першому поділі Польщі. Після цього повернувся до свого захоплення літературою та мистецтвом, написав чимало музичних творів і листів до філософів, а у 1786 р. помер.