ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
Еллінізм
Східний похід Александра Македонського
У 334 р. до н.е. 30 тис. піхотинців і 5 тис. вершників під проводом Александра Македонського переправилися через протоку Геллеспонт, що відокремлювала Європу від Азії, аби завоювати Персію. Перейшовши ріку Гранік, військо Македонського відразу вступило в бій із переважаючими силами персів і здобуло першу блискучу перемогу. Усі грецькі міста Малої Азії захоплено вітали Александра як свого визволителя.
Перський цар Дарій III на чолі величезного війська вирушив назустріч Александрове Перси і македонці зустрілися біля міста Ісса, що неподалік Середземного моря. Александр особисто очолив атаку своїх військ, прорвався до колісниці перського царя і захопив у полон його дружину, матір і двох дочок. Дарій злякався і втік з поля бою. Опір персів було зломлено усього за дві години. Перський цар попросив миру, але Александр відкинув його пропозицію. Однак і переслідувати Дарія не став — його подальшою метою була Фінікія.
Багате фінікійське місто Тир вирішило чинити опір. Розташоване на скелястому острові, воно вважалося неприступним. Понад півроку тривала його облога. Збудувавши насип до острова, македонці доступилися до мурів міста. Коли під ударами таранів повалилися стіни, вони увірвалися в місто, розграбували і підпалили Тир, вбили його захисників, а тисячі мешканців продали в рабство. Далі Александр спрямував війська в Єгипет.
У Єгипті його зустріли як визволителя від персів. Жерці урочисто оголосили його богом і сином бога сонця Амона. У дельті Нілу, де острів Фарос захищав від вітру морську гавань, цар заснував місто, назвавши його на свою честь Александрією.
У 331 р. до н.е. почався похід Александра вглиб Персії. Біля селища Гавгамели його очікував Дарій III із величезною армією: колісницями, піхотою, кіннотою і бойовими слонами.
Бій біля Гавгамел тривав цілий день з перемінним успіхом і лише на вечір стався перелом. Влучивши мить, коли стрій персів порушився, вишикувавшись клином, македонська кіннота на чолі з Александром атакувала ворога, прорвала його бойовий стрій і кинулася до того місця бою, де знаходився Дарій. Слідом рушила фаланга. Перський цар, злякавшись вступити в поєдинок з Александром, знову втік. А з ним — усе його військо.
Після ганебної поразки Дарій III був убитий своїми наближеними. Александра Македонського проголосили «царем Азії». Під його владу перейшли міста і області Перського царства, куди він призначав намісниками як македонців, так і знатних персів.
Одна з причин перемог Александра Македонського полягала в тому, що він був талановитим полководцем. Але була й інша. Перська імперія включала 20 великих областей, народи яких або нічого не знали один про одного, або ворогували між собою. Правителі цих областей (сатрапи) були намісниками «царя царів». Багато з них хотіли стати повновладними царями. Після кожної перемоги Александра над персами хто-небудь із сатрапів вступав з ним у переговори, щоб перейти в його підпорядкування. Александр охоче йшов на це, і поступово перські сатрапії підкорилися йому одна за одною.
Після підкорення Персії Александром опанувало бажання завоювати весь світ. Македонці вирушили у північно-східні області Перського царства, але зустріли там завзятий опір місцевих племен. Зламавши його і підкоривши Середню Азію, Александр вторгся в долину Інду. Тут він зустрівся з могутнім військом царя Пора. Після довгої і кривавої битви переміг усе ж таки Александр. Окрилений успіхом, він оголосив про похід у долину Гангу. Однак його військо, змучене важкими боями і переходами, відмовилося підкоритися.
Десятилітній похід завершився в 325 р. до н. е. у Вавилоні, котрий цар проголосив столицею своєї держави. Влітку 323 р. до н. е. Александр Македонський раптово занедужав і помер у віці 32 років. Смерть царя сталася в момент, коли він готував похід на захід, який мав завершити об'єднання під його владою всього відомого світу.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України