НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Російська держава наприкінці XVII — у XVIII ст.
Підготовка й початок Північної війни
Шведсько-російський конфлікт назрівав давно. Ще на початку XVII ст. Швеція захопила узбережжя Фінської затоки, Карелію, зміцнила своє становище у Прибалтиці, на яку претендувала Московська держава. Спроба останньої в середині XVII ст. відвоювати ці території виявилася невдалою.
На початку XVIII ст. міжнародне становище було сприятливим для Росії: європейські держави втягайсь у конфлікт за іспанську спадщину. У 1700 р. помер, не залишивши спадкоємця престолу, іспанський король Карл II. Розгорнулася війна за іспанські землі, яка тривала з 1701 р. до 1714 р. Росія вирішила розпочати війну, яка отримала назву «Північної». Головними учасниками цієї війни, що тривала з 1700 р. по 1721 p., стали Росія та Швеція.
Бойові дії розпочав данський король Фредерік IV, який взяв в облогу шведську фортецю Штральзунд у Північній Німеччині. Тим часом інший союзник Росії Август II (саксонський курфюрст і польський король) рушив на Ригу. Росія вступила у війну трохи пізніше — вона очікувала на завершення мирних переговорів із Туреччиною. Як тільки мир з Туреччиною (Константинопольський мир) було підписано, 34-тисячна російська армія рушила до Нарви, що була однією з головних фортець у Прибалтиці, та взяла її в облогу.
Шведським королем на той час був Карл XII — молодий, енергійний, зі здібностями полководця. Першого удару він завдав по Данії. Коли данські війська вели бойові дії у шведській Померанії, несподівано взяв в облогу Копенгаген і змусив Фредеріка IV капітулювати. Після цієї перемоги, не гаючи часу, Карл XII спрямував свою армію (18 тис. воїнів) у Прибалтику і несподівано для росіян з'явився під Нарвою. Стрімким ударом він завдав поразки росіянам і відкинув їх від міста. Вирішивши, що з Росією покінчено, Карл XII рушив до Риги, де завдав поразки Августу II.
Поразка під Нарвою не вивела Московську державу з війни, а лише спонукала Петра І до негайного проведення реформ. Розпочалося створення регулярної армії за рахунок рекрутських наборів. З певної кількості селянських і посадських дворів брали по одному рекруту на 25 років.
Було організовано підготовку командирських кадрів. Зрештою, ці заходи дали потрібний результат— 1701 р. російська армія здобула свою першу перемогу. За період 1702-1704 pp. росіяни оволоділи значними територіями у Прибалтиці (Дерпт, Нарва) і Карелії (Орєшек, Нієншанце). 16 травня 1703 р. було завершено спорудження на одному з островів у гирлі Неви Петропавлівської фортеці. Так розпочалося будівництво Петербурга, нової столиці Російської імперії. Для його захисту з боку моря на острові у Фінській затоці було закладено військово-морську базу Кроншлот (згодом Кронштадт). Будівництво Петербурга далося дорогою ціною: тут, на болотистих берегах Неви, від холоду, хвороб і каторжної праці загинули десятки тисяч людей, більшу частину яких становили українські козаки й селяни.
У той час, як Росія здобувала перемоги, її союзник Август II зазнавав поразок. Карл XII захопив Варшаву і на трон Речі Посполитої посадив свого висуванця Станіслава Лещинського. Захопив також Саксонію і змусив Августа II підписати мир.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України