Наприкінці XVII ст. в Англії розпочалася промислова революція (промисловий переворот), себто перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці до машинної. Передумови її визрівали давно. Першим кроком стала аграрна революція (аграрний переворот), яка розпочалась у XVI ст. Аграрна революція — це перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві, ліквідація дрібних селянських господарств і зосередження землі в руках великих землевласників, значних орендарів, запровадження найманої праці.

В Англії аграрна революція набула форми обгороджування, коли лендлорди забирали громадські землі з метою збільшення своїх володінь для розведення овець, розоряючи цим селян. Останні, позбавлені засобів до існування, перетворювались у дешеву найману робочу силу. Найактивніше процес «розселянювання» відбувався у XVIII ст., коли парламент ухвалив майже 1,5 тисячі законів, що дозволяли обгороджування.

Аграрна революція забезпечила промисловість дешевою робочою силою та необхідною сировиною.

Другою важливою передумовою промислової революції стали зміни в техніці. Мануфактурне виробництво, яке базувалося на ручній праці та поділі на окремі прості операції, наштовхнуло на думку, що руку людини можна замінити пристроєм, машиною.

Найважливішим винаходом, який дав поштовх промисловій революції, стало удосконалення ткацького верстата. Джон Кей, який працював ткачем, а згодом механіком, 1733 р. винайшов ткацький човник. Це дало змогу виготовляти тканину ширшого розміру, вдвічі зросла продуктивність праці — роботу двох ткачів почав виконувати один.

У 1785 р. Едмунд Картрайт винайшов принципово новий ткацький верстат, який підвищив продуктивність у 40 разів.

Одначе всі ці пристрої пускала в рух мускульна сила людини, що гальмувало подальше зростання продуктивності праці. У 1771 р. підприємець Річард Аркрайт заснував підприємство, на якому прядильні машини рухалися за допомогою водяного колеса. Це була вже не мануфактура, а перша в історії фабрика — промислове підприємство, де основні операції здійснювала система машин. На фабриці Аркрайта було встановлено декілька тисяч верстатів і працювало 300 робітників. Через 20 років таких фабрик в Англії налічувалося 150. А втім, фабрики не могли витіснити мануфактури, оскільки були прив'язані до зручних місць на річках. Потрібен був універсальний двигун. Таким двигуном стала парова машина, створена Джеймсом Ваттом. Паровик більш як на століття став основним двигуном.

Будівництво парових машин і верстатів привело до виникнення машинобудівної галузі. Машинобудування потребувало більше металу, що, у свою чергу, дало поштовх розвитку металургії. Протягом XVIII ст. було вирішено проблему масового виробництва чавуну, а згодом і заліза на основі кам'яного вугілля. Завдяки цьому видобування кам'яного вугілля стало однією з основних галузей господарства.

Винайдення парової машини спричинилося до удосконалення транспорту. Паровика було поставлено на колеса і після невдалих спроб пересування бруківкою пущено по залізній рейковій дорозі. Перший вдалий паротяг, що рухався зі швидкістю 10 км за годину і мав 8 вагонів, створив 1814р. інженер-самоук Джордж Стефенсон. Залізничне будівництво розпочалось у 20-х pp. XIX ст. Американський механік Роберт Фултон встановив парову машину на судні — так з'явився пароплав.

Розвиток машинобудування, металургії, вуглевидобування і транспорту став основою індустріалізації та формування індустріального суспільства.