НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)

Московська держава в XVI - XVII ст.

Початок правління Івана IV

У XVI ст. в Московії відбувався процес становлення абсолютної монархії у формі самодержавства — нічим не обмеженої влади царя, яка виключала існування інших незалежних або частково незалежних князівств.

Самодержавство утверджувалось у запеклій боротьбі московських царів проти боярства. Вони спиралися на дворянство (феодалів, що отримували землі за служіння царю).

За правління Василя III (1505-1533) було завершено об'єднання Московського царства, приєднано Псков, Смоленськ, Рязанське князівство, у Великого князівства Литовського відібрано українську Чернігово-Сіверщину. Наприкінці правління Василя III під його владою було 2800 тис. кв. км території. Московське царство стало найбільшою за розмірами державою світу.

Після смерті Василя III на московському престолі опинився його трирічний син Іван IV(1533-1584), а фактично державою керувала його мати Олена Глинська, після несподіваної смерті якої в 1538 р. влада практично перейшла до конкуруючих боярських угруповань. Боротьба між ними наклала відбиток на характер майбутнього царя.

Боярське безвладдя тривало в Московському царстві до 1547 p., коли Іван IV був офіційно проголошений царем.

Ситуація в країні вимагала нагальних заходів з наведення ладу, встановлення миру між боярською аристократією та дворянами. З метою їх примирення Іван IV створив «Вибрану раду», до якої входили представники дворян, церкви, бояр. «Вибрана рада» розробляла проекти реформ, які мали за мету зміцнити державу та посилити владу царя.