Енергійним продовжувачем справи Генріха IV став перший міністр короля Людовіка XIII (1610-1643) кардинал і герцог Рішельє (1585-1642).

Одним з головних завдань кардинал вважав посилення авторитету королівської влади.

Для досягнення цього Рішельє припинив скликання Генеральних штатів, обмежив права Паризького парламенту. Поступово усі почали звикати до того, що єдиним джерелом влади в країні є король.

Нагальним завданням, без вирішення якого Францію не можна було вважати монархічною державою з необмеженою владою короля, була ліквідація гугенотської республіки на півдні країни. Війна проти гугенотів, що розпочалася 1620 p., тривала 8 років і завершилася перемогою королівської армії. Фортеці гугенотів було зруйновано, а в 1629 р. прийнято «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони і фортеці.

Кардинал розгорнув рішучу боротьбу проти аристократії. Всіх, хто не бажав коритися королівській владі, було відправлено у вигнання або засуджено, їхні замки зруйновано, під загрозою смертної кари заборонено дуелі — поєдинки між дворянами.

Для виконання своїх рішень на місцях кардинал реорганізував систему управління і підпорядкував її королю. У провінції призначалися інтенданти — королівські урядовці, які відповідали за надходження податків і стан справ.

В економічній політиці Рішельє дбав про розвиток торгівлі, сприяв заснуванню торговельних компаній (за роки його правління було створено 22 такі компанії). Сам Рішельє став головним учасником торговельної компанії «Нова Франція», яка здійснювала колонізацію Канади. За Рішельє країна почала створювати свою колоніальну імперію, вела суперництво і боротьбу проти Англії та Голландії за захоплення нових територій.

У зовнішній політиці перший міністр робив усе, аби піднести престиж Франції в європейських справах. Своїм головним ворогом в Європі він вважав Іспанію, тому підтримував її ворогів — німецьких протестантських князів, Голландію, Данію, Швецію. У 1635 р. Франція втрутилась у Тридцятилітню війну і завдяки дипломатичному мистецтву кардинала домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі.

Для проведення своєї політики Рішельє потребував багато коштів. Податки зросли в декілька разів, що наприкінці 30 — на початку 40-х pp. призвело до масових селянських заворушень.

Значну увагу кардинал приділяв розвиткові науки, культури, але вимагав від діячів культури підтримки його політики. За Рішельє у Франції з 1631 р. почала виходити перша газета. Кардинал сам писав до неї статті, а газета вихваляла успіхи його політики.

Рішельє помер 1642 p., а наступного року помер і король. Абсолютизм у країні за роки правління Людовіка XIII значно посилився, але свого апогею він досяг під час правління «короля-сонця» — Людовіка XIV.