У результаті загострення боротьби між гугенотською Конфедерацією та католицькою Лігою Франція дедалі більше поринала у прірву безвладдя. Генріх ПІ виявився неспроможним контролювати ситуацію. Генріх Гіз вимагав від короля позбавити Генріха Наваррського права на наступництво престолу. Король у відповідь оголосив про розпуск Ліги і ввів у Париж війська. Гіз підняв парижан на боротьбу проти короля. Повстанці успішно протидіяли військам. Король Генріх III запанікував і після вбивства Генріха Гіза втік з оточеного Парижа шукати допомоги у Генріха Наваррського.

Король уклав союз із гугенотами і з їхньою допомогою здобув Париж. Але невдовзі Генріха III вбив фанатик-лігіст, який сховав отруєний ніж під чернечою рясою.

У Франції настало міжцарів'я. В країні чинили сваволю іноземні найманці, католицькі та гугенотські загони. Спалахували численні селянські повстання. Країна опинилася перед загрозою національної загибелі. Король Іспанії Філіпп II і папа римський розмірковували навіть щодо обрання королем Франції іспанського принца.

Налякані анархією в країні дворянство та буржуазія погоджувалися визнати королем Генріха Наваррського, але вимагали від нього перейти в католицизм. Генріх відповів це словами, що відразу стали крилатими: «Париж вартий меси!» (меса — католицька церковна служба) і погодився стати католиком.

У 1594 р. Генріх Наваррський став королем Генріхом IV (1594-1610) і, не зустрівши жодного опору, прибув у Париж.