НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Франція в XVI — 1-ій половині XVII ст.
Міста і зародження буржуазії
У XVI-XVII ст. у Франції почали формуватися ринкові відносини. Цей процес відбувався досить повільно: заважали феодальні пережитки, станові привілеї дворянства і духовенства, відсутність політичних прав у підприємців. Характерною рисою тогочасної Франції було зростання кількості заможних підприємців-буржуа та їхнє невідповідне становище в суспільстві.
Центрами формування нових ринкових відносин ставали міста. Центром розвитку парфумерії, ювелірної справи, виготовлення скляного посуду, меблів, одягу зробився Париж, столицею французького друкарства і банківської справи — Ліон. Чотири рази на рік тут відбувалися славнозвісні Ліонські ярмарки, в яких брали участь купці з усієї Європи. Під час здійснення торговельних операцій купці почали використовувати замість металевих грошей письмові кредитні зобов'язання. Найбільшим портовим містом, через яке здійснювалася середземноморська торгівля Франції, залишався Марсель.
Поступово у більшості галузей французької промисловості цехове ремесло витіснили мануфактури. Наприклад, на Ліонських шовкових мануфактурах працювало близько 12 тис. найманих працівників. А втім, порівняно з Англією та Нідерландами, формування нових ринкових відносин у Франції відбувалося повільніше.
З розвитком підприємництва й торгівлі у країні формувалася буржуазія. Представники цієї нової суспільної верстви, нагромадивши торгівлею кошти, вкладали їх у розвиток промисловості, засновували мануфактури. Вони відігравали значну роль у розвитку економіки, позичали гроші дворянській знаті, але залишалися безправним станом.
Виходячи зі своїх інтересів, буржуазія підтримувала королівську владу в її боротьбі проти старого дворянства за єдність і цілісність країни. Водночас, купуючи державні посади, буржуа проникали до привілейованого стану «людей мантії».
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України