Найважливіші імперські справи вирішували сім князів-курфюрстів. Поступово вони почали об'єднуватися з іншими представниками імперського панства, протидіючи таким чином посиленню імператорської влади. Зборами представників різних соціальних верств імперії став рейхстаг, до якого входили три курії — курфюрсти, духовні та світські князі та представники міст. Рейхстаг мав право розглядати найважливіші справи життя країни. А втім, для прийняття рішення необхідна була згода трьох курій та імператора, що траплялося дуже рідко. Справжня влада в Німеччині, як і раніше, належала князям.

Тим часом міста ставали дедалі впливовішою силою в Німеччині. У XVI ст. вони стрімко зростали, що було пов'язано з розвитком торгівлі в Європі, спричиненим великими географічними відкриттями. У центри торгівлі світового значення перетворилися Гамбург, Аугсбург, Лейпциг.

Міста ставали центрами не лише торгівлі, а й нової цивілізації: тут відбувалося становлення нової «ділової людини» — підприємця, фінансиста, купця-мецената; формувалися верстви нового суспільства.