Флоренція за доби середньовіччя була одним із найбільш економічно розвинених міст Європи. Основу її багатства становили сукна, що виготовлялись у великих суконних майстернях. У середині XIV ст. таких майстерень налічувалося понад 200. Крім суконного виробництва, у Флоренції розвивалися виробництво шовкових тканин, обробка хутра та ювелірна справа. Флоренція була також найбільшим центром торговельно-лихварських і банківських операцій. Знаходячись поряд з Римом, флорентійські банки почали обслуговувати фінансові операції римських пап по всій Європі. Свідченням фінансової могутності Флоренції став золотий флорентійський флорин, який широко використовувався в міжнародній торгівлі.

За формою правління Флоренція була республікою. Згідно з конституцією 1293 p., верховним органом влади була сеньйорія. До неї обирали по одному представникові від 7 старших цехів і по два представники від усіх 14 молодцях цехів. Очолював сеньйорію гонфалоньєр, який під час війни командував і міським ополченням. Боротьбу за вищі посади в республіці вели декілька найбагатших родин міста. Від кінця XIV ст. найбільшого впливу в місті досягла родина Медічі. У 1434 р. Козимо Медічі став правителем Флоренції майже на 30 років. Офіційно він не мав ніяких титулів, іменувався простим громадянином Флоренції, але жодне рішення не проходило без його схвалення. Часто сеньйорія засідала в його будинку. Для підняття свого авторитету в місті він зменшив податки з бідних прошарків суспільства, щедро роздавав милості, не розминався з меценатством. Для боротьби проти політичних ворогів і суперників широко користувався своїм правом призначати індивідуальні податки, якими просто розоряв їх. Він уникав кровопролиття, а найбільшим покаранням було вигнання з міста.

Наступники Козимо, особливо його внук Лоренцо Щедрий (1469-1492 pp.), вже не приховували своєї першості в місті. Пишні палаци, королівський спосіб життя поєднувалися з широким меценатством.

Медічі скуповував і збирав грецькі й латинські рукописи, античні скульптури та інші цінні речі. На його пенсії жило чимало митців — поетів і художників. Для проведення своїх фінансових операцій він не соромився використовувати і державну скарбницю.

Поступово авторитет родини зростав в усіх країнах Європи. У 1537 р. вони отримали титул великих герцогів Тоскани. З цієї родини вийшли знамениті папи римські, зокрема Лев X, французькі королеви Катерина і Марія Медічі.