Безпосереднім наслідком Кревської унії стало те, що об'єднані сили Польщі та Литви спромоглися зломити силу основного свого ворога—Тевтонського ордену. У 1410 р. об'єднане польсько-литовське військо вступило в межі володінь ордену. Біля села Ґрюнвальд 100-тисячне польсько-литовське військо під командуванням Ягайла і Вітовта зійшлося з 80-тисячним військом тевтонців.

Поляки зайняли лівий фланг, литовці — правий. У польсько-литовському війську були загони чехів, українців, білорусів, росіян, татар.

15 липня 1410 р. бій розпочався невдалою атакою литовської кінноти на шеренги німецьких рицарів. Тевтонці не тільки вистояли, а й, завдяки контрударові, змусили литовську кінноту тікати. Поразка правого флангу союзного війська поставила під загрозу оточення лівий, але стійкі смоленські загони, що стояли в центрі, відвернули цю небезпеку. Тим часом литовське військо Вітовта, відновивши порядок, разом з польськими рицарями перейшло в рішучий наступ, оточило і розгромило військо ордену. Загинуло майже 20 тис. рицарів, а також магістр ордену. З цієї битви почався його занепад. Він не викликав занепокоєння сусідів і, зрештою, став васалом Польщі.