СЕРЕДНІ ВІКИ
Північно-Східна Русь. Великий Новгород
Князь Всеволод Велике Гніздо
Після боротьби за владу між молодшими братами Андрія Боголюбського, що тривала два роки, новим князем став Всеволод Велике Гніздо (1176-1212). Своє прізвисько він отримав за те, що мав вісім синів і вісім онуків; усі майбутні князі володимирські та московські до Івана Грозного включно були його нащадками.
На початку свого правління Всеволод усі сили спрямував на боротьбу проти боярства, яке не бажало посилення князівської влади. У цій боротьбі він спирався на міста і дворянство. Саме за нього у Володимиро-Суздальському князівстві почала збільшуватися кількість дворян — людей, які служили князеві й отримували за це землю, прибутки та інші привілеї. Підкоривши своїй владі бояр, Всеволод почав втручатися у справи інших князівств і вести війни проти сусідів. Він здійснив кілька успішних походів на Рязанське князівство і підкорив його. Похід князя Всеволода на Волзьку Булгарію 1183 р. також закінчився блискучою перемогою. Тривалу боротьбу він вів і за те, щоб підкорити Новгородську землю, але безрезультатно.
Ще за життя Всеволод почав надавати окремі наділи своїм синам. Після смерті Всеволода Велике Гніздо 1212р. єдине Володимиро-Суздальське князівство було поділено на сім окремих князівств, в яких правили діти Всеволода.
У першій половині XIII ст. Північно-Східна Русь розпалася на окремі землі-князівства.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України