Починаючи з 30-х pp. XII ст. Київська Русь почала розпадатися на окремі князівства. До середини XII ст. вона розпалася на 15 князівств, які були лише формально залежними від Києва. Однак на цьому процес розпаду не припинився — і на початку XIII ст. на Русі існувало вже близько 50 земель-князівств.

Політична роздробленість Київської Русі була спричинена, насамперед, подальшим суспільно-економічним розвитком і розвитком феодальних відносин. Удільні князі та бояри перетворювали свої володіння у спадкові.

Втрата Києвом історичної ролі через переміщення торговельних шляхів в Європі та Південній Азії — теж причина розпаду. В Європі відбувався бурхливий ріст італійських міст, купці з яких поступово підпорядкували всю торгівлю з Візантією та Малою Азією. Наблизили до Європи Близький Схід і хрестові походи. У Північній Європі зростали і міцніли німецькі міста, які вели торгівлю переважно з Новгородом та іншими містами Північно-Західної Русі. Давній торговельний «шлях із варягів у греки», що збагачував Київ, остаточно занепав.