СЕРЕДНІ ВІКИ
Англія в ХІ-ХIII ст.
Велика хартія вольностей
Славнозвісний король Річард І Левове Серце був блискучим полководцем, талановитим поетом і музикантом, але за все своє життя в Англії він провів лише кілька місяців. Бажання здобути славу штовхало його до участі у хрестових походах або війн проти Франції. Усе своє життя боротьбі проти французького короля присвятив і його наступник Іоанн Безземельний. У війні проти Філіппа II Августа він зазнавав поразки за поразкою і, врешті-решт, втратив більшість французьких володінь. Іоанн Безземельний розпочав боротьбу і проти папи, але програв і її. Він був змушений визнати себе васалом папи і сплачувати йому щорічну данину в 1 тис. фунтів стерлінгів.
Постійні збільшення податків, різноманітні побори чиновників та невдалі королівські авантюри викликали невдоволення в країні. Водночас англійські барони, відчувши послаблення королівської влади, розпочали боротьбу за свої права. Приводом до неї стало проголошення Іоанном Безземельним 1215 р. підготовки до чергової війни проти Франції. Рицарі не хотіли брати в ній участі, вважаючи її безнадійною, і влітку 1215р. розпочали повстання. Керували ним великі барони півночі Англії. Повстанці рушили на Лондон і захопили його за підтримки міщан. Іоанн Безземельний, взятий у полон, змушений був прийняти вимоги повстанців і 15 червня 1215р. підписати складену баронами «Велику хартію вольностей».
Хартія (у перекладі з давньогрец. — аркуш папірусу) містила 63 статті, переважна більшість яких захищала інтереси баронів та обмежувала владу короля. Однак Іоанн Безземельний після підписання відмовився виконувати її. Обурені барони оголосили про позбавлення короля влади. Розпочалася війна, у розпалі якої Іоанн Безземельний помер.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України