ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
Передня Азія у давнину

Стародавній Вавилон

Близько 1792 р. до н. є. царем Вавилону став Хаммурапі. Він розпочав своє правління з прощення усім своїм підданим їхніх боргів і недоїмок. У війнах з іншими містами Дворіччя Вавилон переміг, і Хаммурапі знову вдалося об'єднати країну. Він створив для нової держави—Вавилонії—закони, що упорядковували як стосунки між людьми, так і відносини у сфері торгівлі, ремесел тощо. Закони Хаммурапі написані на кам'яних стовпах, що були встановлені у головних містах країни.

Ось що говориться в законах Хаммурапі про злочини:

«Якщо людина вкрала майно храму, вона повинна бути страчена.

Якщо людина вкрала осла, вівцю або раба, вона — злодій і повинна бути страчена.

Якщо син ударив батька, йому слід відрубати руку.

Якщо людина вибила зуб людині, їй самій потрібно вибити зуба.

Якщо вона виколола око людині, їй самій слід виколоти око.

Якщо людина не зміцнила насипу на своїй землі, а вода прорвала його і затопила поля сусідів, нехай винуватець відшкодує їм збитки. Якщо йому нема чим платити, потрібно продати усе його майно і його самого, а отримане срібло нехай сусіди поділять між собою».

Закони Хаммурапі поширювалися лише на вільних людей. При цьому вони не були винятком для жодного з народів, які входили до складу Вавилонської держави. Однак, були ще й раби. І якщо раб ображав вільну людину, то, за законами Хаммурапі, йому відрізали вухо.

До Хаммурапі боржник, що не повернув свого боргу, міг навіки стати рабом людини, яка дала йому в борг. Цар змінив цей порядок. «Працювати на хазяїна він повинен лише три роки, а потім його слід відпустити на волю». Так Хаммурапі захистив своїх підданців від рабства.

У Вавилоні поклонялися богу Бел-Мардуку. Коли Хаммурапі об'єднав Дворіччя, бог Вавилону став верховним богом усієї держави.

У той час існував цікавий обряд приниження царя перед богом. Протягом декількох днів цар не допускався до храму. Коли ж він туди потрапляв, перед входом верховний жрець відбирав у нього всі знаки царської влади.

Босий, в одній туніці, поставав цар перед обличчям Бел-Мардука. Верховний жрець давав володареві ляпаса і смикав за вуха. Якщо на очах царя з'являлися сльози, це означало рясну повінь у новому році, отже, й багатий урожай. Після смерті Хаммурапі Вавилонське царство розпалося. На його територію зі сходу вторгайся племена касиmiв і створили свою державу, яка проіснувала близько 400 років. Касити навчили вавилонян їзді на колісницях і прийомам кінно-колісничого бою, якими ті не володіли. За каситів укотре змінилися верховні боги Дворіччя. Тепер ними стали бог сонця Шамаш і його дружина Айа.