Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Постанова І Всеукраїнської конференції КП(б)У про Дніпробуд (1926 p., жовтень)

Дальший розвиток промисловості нашої країни і всього народного господарства упирається в розвиток енергетичних сил СРСР.

На півдні України, в Криворізько-Донецькому районі, сконцентрована основна частина важкої індустрії нашого Союзу: металургійна, металообробна, вугільна і рудна, що є величезним споживачем електроенергії.

Природні багатства цієї частини Союзу, при наявності дешевої електроенергії, забезпечують надалі зростання і розвиток цих галузей промисловості, підвищуючи їх конкурентну спроможність на закордонному ринку, а також створення нових галузей.

Уже ці завдання рішуче висувають необхідність використання Дніпра для будівництва потужної Дніпровської гідроелектростанції — Дніпробуд.

Теперішній стан Дніпра загрожує втратою величезного водного шляху і вимагає великих затрат для шлюзування.

Створення Дніпробуду усуває цю загрозу, дає одночасно безпосередній вихід до Чорного моря найбагатшому сільськогосподарському районові України, лісовим районам БСРР та районам РСФРР, що прилягають до Дніпра, створюючи рентабельні умови транспорту.

Одночасно Дніпровське будівництво створює умови для корінної реорганізації багатого сільськогосподарського району, що прилягає до Дніпробуду, з використанням дешевої енергії для іригації і меліорації.

Громадська думка робітників і селян України рішуче вимагає негайного здійснення Дніпровського електробудівництва, що виявилося в рішеннях цілого ряду партійних організацій і радянських з’їздів.

Перша Всеукраїнська партійна конференція, визначаючи Дніпробуд основною передумовою дальшого розвитку народного господарства по шляху індустріалізації, висловлює впевненість, що Дніпровське будівництво буде почато вже в поточному господарському році, і доручає ЦК добиватися перед союзними органами включення асигнування на Дніпробуд у бюджет 1926/27 року.