ФРАНЦІЯ В XVI—XVІI ст.

Меркантилізм

Меркантилізм (від італ. mercante — торговець, купець) — перша школа політекономії; економічна політика епохи т. зв. первинного накопичення капіталу, виражалася в активному втручанні держави в господарське життя і проводилася в інтересах купецтва. Для раннього меркантилізму (XV—XVI ст.) характерна теорія грошового балансу, що обґрунтовувала політику, спрямовану на збільшення грошового багатства виключно законодавчим шляхом. Головним елементом пізнього меркантилізму, який досяг розквіту в XVII ст., була система активного торгового балансу. Основні представники пізнього меркантилізму: Т. Мен (Ан-глія), А. Серра (Італія), А. Монкретьєн (Франція). Ними висувався принцип: купувати дешевше, продавати дорожче. Політика меркантилізму полягала в активному протекціонізмі, у підтримці експансії торгового капіталу, заохоченні розвитку вітчизняної промисловості, особливо мануфактур.