ФРАНЦІЯ В XVI—XVІI ст.

Талья

Талья (франц. faille) — постійний прямий податок у Франції XV— XVIII ст. Як тимчасовий податок королівська талья вводилася в 1226— 1270 pp., за правління короля Людовіка IX Святого. Ордонансом 1439 p., з появою постійної армії, талья була встановлена як постійний прямий податок. Було два типи цього податку: особиста талья (taille personnelle) і майнова, або реальна талья (taille reelle). Особистою тальєю обкладалися представники третього стану на півночі Франції. У Південній Франції розповсюдилася реальна талья, яка накладалася на всю землю недворянського статусу (terre roturiere). Таким чином, талью міг платити і дворянин, якщо він володів землею, що раніше належала недворянину. У XVII—XVIII ст. тальєю обкладалося переважно селянство.