ФРАНЦІЯ В XVI—XVІI ст.

Генріх IV Бурбон

Генріх IV Бурбон (13 грудня 1553 — 14 травня 1610) — французький король з 1589 р. (фактично з 1594 p.), перший з династії Бурбонів; король Наварри з 1562 р. (Генріх Наваррський), син Антуана Бурбона. Під час релігійних воєн у Франції Генріх де Бурбон очолював війська гугенотів. Шлюб з принцесою Маргаритою, сестрою бездітного короля Генріха НІ Валуа, відкрив йому шлях на французький престол. Але католики (велика частина населення Франції) і, передусім, Париж відмовлялися визнати владу короля-протестанта. «Париж вартий меси», — вирішив Генріх IV і в 1593 р. перейшов у католицизм.

Через рік він вступив у Париж і став повноправним королем Франції. Новий король намагався примирити католиків і гугенотів. Нантським едиктом 1598 р. гугенотам були надані свобода віросповідання, деякі привілеї і права. Цей акт ознаменував закінчення гугенотських воєн. Правління Генріха IV сприяло зміцненню абсолютизму. Він перестав скликати Генеральні штати, обмежив права провінційних зборів. Відповідно зросла роль бюрократичного апарату, чиновники добилися права успадкування і продажу своїх посад (за умови сплати спеціального податку — полети). Губернатори провінцій позбавилися значної частини своїх прерогатив і перетворилися переважно в командуючих військами. Громадська влада на місцях перейшла до рук генеральних намісників та інтендантів провінцій.В економічній сфері Генріх IV проводив політику протекціонізму, у 1599 р. ввів новий митний тариф, заохочував розвиток мануфактури. Для полегшення життя сільського населення король відмінив недоплати з селян за минулі роки, знизив розмір тальї. Втрати бюджету Генріх IV компенсував збільшенням непрямих податків (на сіль, вино). У 1604 р. французи почали колонізацію Канади. У зовнішній політиці Генріх IV виступав послідовним противником Габсбургів, вів підготовку до війни з ними, організовував антигабсбурзьку коаліцію. Був убитий католиком-фанатиком Равальяком.