Всесвітня історія: довідник школяра та студента

АНГЛІЯ В XVI ст.

ДИНАСТІЯ ТЮДОРІВ

Тюдори — королівська династія в Англії в 1485—1603 рр. Представники: Генріх VII, Генріх VIII, Едуард VI, Марія І, Єлизавета І.

ЛЕНДЛОРДИ

Лендлорд (англ, landlord, буквально — земельний лорд) — у середньовічній Англії феодал — великий землевласник, лорд; з розвитком капіталістичних відносин у Великобританії — великий землевласник, одержувач земельної ренти. Власність лендлордів почала складатися в Англії в XIV—XV ст. у період розкладання манора (феодальної вотчини). Пізніше, поряд з джентрі, лендлорди починають вести своє господарство капіталістичними методами. У результаті огороджувань лендлорди зосередили у своїх руках великі земельні площі. Англійська революція XVII ст. юридично зміцнила володіння лендлордів на правах приватної власності. Парламентські огороджування XVIII ст. остаточно зігнали селян із земель лендлордів. Володіючи значною земельною власністю, лендлорди широко практикували капіталістичні форми її оренди, у тому числі здачу ділянок під забудову, будівництво шахт і підприємств. У XVIII ст. лендлорди відігравали провідну роль у політичному житті Великобританії, їхні інтереси виражала партія торі. У XIX ст. зростання промислової буржуазії призвело до послаблення позицій лендлордів.

ДЖЕНТРІ

Джентрі (англ. gentry, від gentle — благородний, родовитий, знатний) — нетитуловане середнє і дрібне дворянство в Англії XVI— XVII ст. В Англії джентрі стали підґрунтям для нового дворянства, яке зуміло пристосуватися до розвитку капіталізму в XVI—XVII ст. Саме джентрі було головним провідником капіталістичних відносин в англійському селі. У ході аграрного перевороту XVI—XVII ст. вони збільшили свою земельну власність за рахунок огороджувань та розпродажу секуляризованого церковного майна. Свої землі джентрі здавали в оренду великим фермерам, або самі займалися сільським господарством і промисловим виробництвом, активно використовуючи найману працю. Свої капітали джентрі охоче вкладали в торгові компанії. Економічно зміцніле джентрі вже в XVI ст. відігравало важливу політичну роль, з їхнього середовища вийшло багато політичних діячів, лідери парламентської опозиції абсолютизму і лідери Англійської революції XVII ст. — Дж. Хемпден, Дж. Пім, О. Кромвель, Дж. Лільберн. Джентрі у складі нового дворянства виступило головним союзником буржуазії в боротьбі проти абсолютизму. Революція збільшила земельну власність джентрі. Проведені в ході революції скасування рицарського держання перетворили земельні володіння джентрі в приватну власність буржуазного типу.

ОГОРОДЖУВАННЯ

Огороджування — насильницький згін селян із землі (яку потім огороджували огорожами, канавами); класичне вираження знайшло в Англії кінця XVIII — початку XIX ст. Основними причинами згону селян із земель, які стали використовуватися під пасовища, були зростання цін на вовну і розвиток суконної промисловості. Селяни, позбавлені землі, перетворювалися переважно на бродяг і жебраків. Так звані парламентські (дозволені актами парламенту) огороджування XVIII — початку XIX ст. призвели у Великобританії до зникнення селянства.

ГЕНРІХ VIII

Генріх VIII (28 червня 1491 — 28 січня 1547) — англійський король з 1509 р., з династії Тюдорів, один із найяскравіших представників англійського абсолютизму. В управлінні державою Генріх VIII спирався насвоїх фаворитів: Томаса Уолсі, Томаса Кромвеля, Томаса Кранмера. За його правління в Англії була проведена Реформація, яку король розглядав як засіб зміцнення своєї влади і поповнення скарбниці. Безпосереднім мотивом до реформи англійської церкви стала відмова римського папи Климента VII затвердити розлучення Генріха VIII і Катерини Арагонської та його одруження з Анною Болейн. Після розриву з Папою Римським парламент у 1534 р. проголосив короля головою англійської церкви. Оновлена церква зберегла католицькі обряди і отримала назву англіканської церкви. Канцлер Томас Мор, який виступив проти розриву із Папою Римським, був звинувачений у державній зраді і страчений у 1535 р.

Генріх VIII в 1536 і 1539 рр. провів секуляризацію монастирських земель, значна частина яких перейшла в руки нового дворянства. Опір, особливо сильний на півночі Англії (« Благодатне паломництво»), жорстоко придушувався королівськими військами. У зв’язку із секуляризацією посилився процес експропріації селянських наділів, розорення селян. Для боротьби з бродягами і жебраками Генріх VIII видав «криваве законодавство» проти експропрійованих. Однак в умовах аграрного перевороту, що почався, король намагався зберегти стару феодальну структуру землеволодіння, зокрема, проводив заходи проти огороджувань.

АНГЛІКАНСЬКА ЦЕРКВА

Англіканська церква — протестантська церква, що виникла в XVI ст.; у Великобританії є державною. У догматиці англіканської церкви поєднуються положення протестантизму (про порятунок особистою вірою) і католицизму (про спасаючу силу церкви). За культом і організаційними принципами близька до католицької церкви. Церковну ієрархію очолює король.

ПУРИТАНИ

Пуритани (англ. Puritans, від пізньолат. puritas — чистота) — послідовники кальвінізму в Англії в XVI—XVII ст., які виступали за поглиблення Реформації, проведеної зверху у формі англіканства, і проти абсолютизму. Пуританізм став ідеологічним знаменом Англійської революції XVII ст. Неоднорідність соціально-політичного складу пуритан призвела до виділення серед них помірної (пресвітеріани) і радикальної (індепенденти) течій.

ЄЛИЗАВЕТА І

Єлизавета І Тюдор (7 вересня 1533 — 24 березня 1603) — королева Англії з 1558 р., дочка Генріха VIII Тюдора та Анни Болейн. При Єлизаветі І були зміцнені позиції абсолютизму, відновлена англіканська церква, розгромлена іспанська Непереможна армада (1588), широко здійснювалася колонізація Ірландії. Сорокап’ятилітнє правління Єлизавети І вважається періодом розквіту англійського абсолютизму і «золотим віком» ренесансної культури в країні.

НЕПЕРЕМОЖНА АРМАДА

Непереможна армада (ісп. «La Armada Invencible») — військовий флот, сформований у 1586—1588 рр. Іспанією для завоювання Англії підчас англо-іспанської війни 1587—1603 рр. Армада нараховувала 131 корабель із 2400 гарматами.

Екіпаж суден складався з 8 тис. матросів і канонірів. На борт було взято 19 тис. солдатів і 1545 добровольців, призначених для завоювання Англії. Іспанські кораблі складалися переважно з великих, високобортних галеонів, призначених для абордажного бою. Роль артилерії в морському бою іспанські флотоводці недооцінювали. Після дворічної підготовки, 20 (ЗО) травня 1588 р. армада під прапором герцога А. П. Медіні-Сідонії вийшла в море з Лісабона.

Шторм затримав флот в Ла-Коруньї і тільки 12 (22) липня іспанці залишили рідні береги. Англійський флот складався з невеликих за розмірами, але маневрених суден із сильною артилерією. Усього у флоті англійців нараховувалося 197 кораблів, 6500 гармат, 12тис. матросів, 4тис. солдатів. Під командуванням Ч. Хоуардаі Ф. Дрейка англійські кораблі зустріли іспанців у Ла-Манші і протягом 21(31) липня — 29 липня (8 серпня) 1588 р. неодноразово атакували Непереможну армаду, знищивши близько 20 кораблів.

Зазнавши поразки у відкритому бою, іспанський флот не зміг прийняти на борт армію герцога Парма, дислоковану в Нідерландах, і був змушений піти навколо Британських островів назад в Іспанію. Під час штормів біля Оркнейських островів і поблизу берегів Ірландії загинуло близько 40 кораблів. У вересні 1588 р. в порти Північної Іспанії повернулося близько 70 суден армади з 9—10 тис. чоловік на борту. Внаслідок загибелі Непереможної армади могутність Іспанії на морях була серйозно підірвана, а Великобританія отримала статус сильної морської держави.

АНГЛІЙСЬКА ОСТ-ІНДСЬКА КОМПАНІЯ

Англійська Ост-Індська компанія — приватна компанія, що займалася торгівлею з країнами Ост-Індії та Китаєм і поступово перетворилася в організацію з управління англійськими володіннями в Індії. Існувала в 1600—1858 рр.