Всесвітня історія: довідник школяра та студента

СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО

БЮРГЕРСТВО

Бюргерство (нім. Burgertum, від Burger — городянин) — у широкому значенні — усі жителі західноєвропейського середньовічного міста, що підпадали під дію міського права, тобто всі члени міської громади (включаючи і міський патриціат); у більш вузькому значенні (у якому цей термін частіше за все вживається в історичній науці) — середня верства міського населення, що складалася головним чином із самостійних майстрів — ремісників (які зазвичай об’єднувалися в цехи) і середніх та дрібних торговців.

Бюргерство формувалося в процесі боротьби (XI—XIII ст.) з феодалами-сеньйорами за міську землю, звільнення від феодальної експлуатації. Бюргери походили головним чином із залежних селян і сільських ремісників, які втекли або переселилися в місто. На ранній стадії розвитку міста (приблизно до XIV—XV ст.) міська громада вільно приймала їх до себе (тобто в число бюргерів), допомагаючи феодально-залежним селянам отримати особисту свободу. Особиста свобода і виняткова підсудність міському суду, право розпоряджатися своїм майном та інші привілеї були обов’язковими ознаками бюргерського стану.

МАЙСТЕР

Майстер — у середньовічній Західній Європі дрібний, економічно самостійний виробник-ремісник, повноправний член цеху. Працював у власній майстерні, маючи при собі помічників — підмайстрів та учнів.

ЦЕХИ

Цехи (нім. однина Zunft, Zeche) — у містах феодального суспільства організації ремісників, які були економічно самостійними виробниками. Найбільш розвинені форми організації міських ремісників склалися в країнах Західної Європи, де населення середньовічних міст добилося широких прав самоврядування. Завойовані городянами права полегшили як об’єднання ремісників у цехи, так і розвиток цехів, що вже склалися. Цехи з’явилися у Франції, Німеччині, Англії в XI—XII ст. (в Італії, можливо, ще раніше) і досягли повного розвитку в XIII—XIV ст. У цей час у більшості міст Західної Європи ремісники різних спеціальностей об’єдналися в цехи (виникли цехи ткачів, сукноробів, фарбарів суконь, чоботарів, шкіряників, ремісників, що виготовляли різні вироби з металу, теслярів, пекарів, м’ясників і т. д.).

Утворення цехів було пов’язано з характерною для західноєвропейського феодального суспільства тенденцією до корпоративної відособленості окремих соціальних груп. У цехи організовувалися не тільки ремісники, але й інші верстви міського населення: роздрібні торговці різних спеціальностей, рибаки, садівники, лікарі, музиканти тощо; в особливі корпорації, близькі до цехів, об’єднувалося і купецтво. Повноправними членами цехів були тільки ремісники, що самостійно вели своє господарство (майстри). Вони були власниками знарядь праці, ремісничої майстерні, у якій працювали разом з робітниками (підмайстрами) і учнями.

Щоб стати майстром, треба було не тільки володіти певними матеріальними ресурсами (щоб відкрити власну майстерню), але й пройти стаж учнівства (від 2—3 до 7 і навіть більше років) і деякий час пропрацювати підмайстром. Ремісники (майстри), що об’єдналися в цехи, домагалися права самим вирішувати свої внутрішні справи під загальним наглядом міської влади.

Органами управління в цехах були збори майстрів і особливі посадові особи, які обиралися членами цехів. Як і інші середньовічні корпорації, цехи впливали на всі сфери життя своїх працівників: спостерігали за дотриманням ремісниками певних правил поведінки, організовували взаємодопомогу і спільні свята, були осередками міського ополчення, виступали спільно в релігійних процесіях і т. д. Кожний цех мав свою емблему із зображенням знарядь праці, цехову печатку, касу.

ГІЛЬДІЇ

Гільдії (від нім. Glide — корпорація) — у Західній Європі в період раннього середньовіччя різні об’єднання взаємодопомоги, релігійні, політичні тощо; у XII—XV ст. — корпорації купців (в Англії також ремісників), що захищали інтереси своїх членів, які домагалися правових і митних пільг. У Російській імперії гільдії існували з XVIII ст. до 1917 р. як станові об’єднання купців.

ГАНЗЕЙСЬКИЙ СОЮЗ (ГАНЗА)

Ганза (нім. Нanse) — торговий і політичний союз північнонімецьких міст у XIV (остаточне оформлення) — XVI ст. (формально до 1669 р.) на чолі з Любеком. Ганзі, що здійснювала посередницьку торгівлю між Західною, Північною і Східною Європою, належала торгова гегемонія в Північній Європі. У Ганзу входило до 100 міст, у т. ч. Ревель (Таллінн), Дерпт (Тарту), Рига та інші. З кінця XV ст. почався занепад Ганзи.

БАНК

Банк (від італ. ban со — лавка міняйли) — фінансова установа, яка має ліцензію на прийом вкладів і видачу кредитів, а також здійснює розрахунки між фірмами і проводить операції з цінними паперами. З’явившись у середні віки в Італії, банки були і залишаються посередниками між вкладниками і позичальниками, забезпечуючи функціонування і стійкість платіжної системи, а також здійснюючи істотний вплив на попит і пропозицію грошового капіталу.

КОМУНА МІСЬКА

Комуна (франц. commune, від лат. communis — загальний) — у середньовічній Західній Європі міська комуна — це громада, що вимагала від феодалів права самоврядування.