Видатні Українці: Довідник

УКРАЇНСЬКА ЗОРЯ

У 19-му столітті Україна пережила справжнє культурне відродження. Це відбулося завдяки появі національної інтелігенції та збереженню в народній пам’яті культурних традицій і цінностей. Величезну роль в Українському Відродженні зіграло створення університетів. У 1805 році з ініціативи вченого та громадського діяча В. Н. Каразіна відкрився Харківський університет. Ректором його був П. Гулак-Артемовський, відомий поет, а зі стін університету вийшли такі вчені, літератори, громадські діячі, як Г. Квітка-Основ’яненко, М. Костомаров, А. Павловський і багато інших. У 1834 році відкрився Київський університет, першим ректором якого став М. Максимович, за ним — Одеський університет і Київський політехнічний інститут. На західних землях головними центрами освіти стали Львівський і Чернівецький університети, де викладання велося польською та німецькою мовами.

У середовищі нового складу — інтелігенції — рік у рік зростав інтерес до національної історії. Виходили друком збірки народних пісень і дум, проводилися філологічні дослідження, відкривалася широка картина історичного життя і становища українського народу. Інтелігенція Подніпров’я і Галичини в 1873 році заснувала «Наукове товариство ім. Шевченка», яке за кілька років під керівництвом М. Гру шевського перетворилося на академію українознавства, що випустила 800 томів наукових праць. У Женеві історик М. Драгоманов, змушений жити в еміграції, заснував друкарню «Громада», що стала єдиним на той час центром видання книг українською мовою.

Незабаром стало очевидним — національні проблеми України можна розв’язати лише разом із соціальними. Саме тому в середовищі інтелігенції почали виникати різні національно-культурні організації та рухи, у той час як імперська влада жорстоко карала найменші прояви вільної думки. У числі перших таких організацій були гурток М. Шашкевича у Львові (1833 p.), Кирило-Мефодіївське братство — перша українська політична організація (1845 p.), Київська «Громада» (1859 p.), члени якої почали видавати перший український громадсько-політичний журнал «Основа».

19-е століття відкрило світу імена видатних українців — творців, патріотів, стійких борців за права народу. І сама Україна постала перед людством не імперською «територією», а країною, населеною талановитим і волелюбним народом з багатовіковими культурними традиціями.