Видатні Українці: Довідник
ВІДБИТИЙ ОБРАЗ СВІТУ
Художня творчість українців сягає корінням у доісторичні часи. Трипільці, скіфи, предки слов’ян створювали предмети побуту і прикраси, що відзначалися неабияким художнім рівнем і високою майстерністю виконання. Мистецтво Київської Русі — мозаїки, фрески, іконопис — дало вражаючі зразки проникнення у внутрішній світ людини, оспівало загальнолюдські духовні цінності.
До 17 століття головне місце серед творів живопису посідали ікони. Однак поряд із ними почали з’являтися парсуни — світські портрети, виконані з використанням техніки іконописного живопису. В 17—18 століттях величезну роль у розвитку національного мистецтва зіграли художня школа при Києво-Печерській лаврі, Києво-Могилянська академія і «додаткові класи» при Харківському колегіумі, які були справжньою художньою академією.
А для художників 19 століття Україна стає «новою Італією», і багато хто з них, мешкаючи в Петербурзі, не пориває зв’язків із батьківщиною — досить назвати Д. Левицького, В. Боровиковського, А. Лосенка, А. Венеціанова, І. Сошенка і Т. Шевченка. Серед представників реалістичного напрямку в живописі, що сформувався в другій половині 19-го століття, також було чимало українців — полтавчанин М. Ярошенко, харків’янин М. Ге, уродженець Чугуєва І. Рєпін.
До початку 20 століття в українському живописі склалися оригінальні жанри — новий реалістичний пейзаж, побутовий жанр на основі життя села, історико-героїчна картина. Заблищали нові імена: В. Орловський, А. Мурашко, С. Васильківський, М. Самокиш. Водночас під впливом західноєвропейського живопису з’являються вітчизняні послідовники імпресіонізму, футуризму, кубізму. У Київському художньому інституті в перші роки після революції працював уславлений К. Малевич, основоположник супрематизму, одночасно стали відомі імена українських авангардистів А. Богомазова, М. Бойчука, А. Петрицкого та інших.
На жаль, в епоху сталінізму і мистецтво опинилося під пресом ідеології. Будь-які пошуки та відхилення від «генеральної лінії» жорстоко переслідувалися й придушувалися. І все-таки живий струмінь мистецтва пробивався з-під брил. У творчості таких художників, як М. Дерегус, В. Касиян, Т. Яблонська, А. Бородай органічно переплелися традиція і новаторство.
Одночасно в Україні продовжували розвиватися унікальні жанри народного мистецтва. 20-е століття подарувало світу ціле сузір’я майстрів народного живопису, які поєднали у своїй творчості фольклорну фантастику з яскравими образами сучасності, вільну гру уяви з канонами живопису 17 століття. Сьогодні увесь світ знає імена Катерини Білокур, Марії Приймаченко, Параски Хоми та інших унікальних художників-самоучок.