VII. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII СТ.

УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.

7.8. Порушення територіальної цілісності України. Андрусівське перемир’я 1667 р.

1. Розкол України.

2. Андрусівське перемир'я.

Підписання Ю. Хмельницьким мирного договору з поляками в 1660 р. (за ним визнавалося верховенство польського короля) викликало масове незадоволення на Лівобережжі. Наказний гетьман Яким Сомко та полковник ніжинський Василь Золотаренко вигнали польські загони з Лівобережжя. Фактично Лівобережжя вийшло з-під влади Ю. Хмельницького та визнавало своїм верховним володарем московського царя. Сомко і Золотаренко мріяли стати гетьманами. Задля цього кілька разів збиралися козацькі та старшинські ради, проте цар не затверджував їхніх рішень, оскільки залишалася надія на повернення Правобережжя під владу царя.

Коли ж у 1663 р. Ю. Хмельницький відмовився від влади і постригся в ченці, а гетьманом на Правобережжі був обраний Павло Тетеря, цар вирішив провести вибори гетьмана на Лівобережжі. Цим рішенням було визначено курс на розкол України.

Поки Сомко і Золотаренко вели між собою боротьбу за гетьманство, на політичній сцені з'явився інший претендент — отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький (колись служив при дворі Б. Хмельницького, його характеризували як людину корисливу, безпринципну, бездарного воєначальника), який демагогічними обіцянками схилив на свій бік козацькі маси. Крім того, Брюховецький заручився підтримкою Москви, яка в його особі бачила надійного виконавця царської волі. У червні 1663 р. у Ніжині відбулася Чорна рада (поряд з козаками в ній брали участь міщани та селяни). Гетьманом було обрано І. Брюховецького. Я. Сомко і В. Золотаренко були звинувачені у зраді і страчені.

Події 1663 р. ще раз підтвердили, що територіальна цілісність України залишалася порушеною. Лівобережжя перебувало у складі Росії, а Правобережжя знову увійшло до Польщі.

Протягом наступних років в Україні продовжується боротьба за владу між гетьманами, що принесло велике розорення українській землі. Однак об'єднання України так і не відбулось.

У 1667 р. в селі Андрусово під Смоленськом було досягнуто угоди про перемир'я між Росією та Польщею (Андрусівське перемир'я), згідно якого було закріплено поділ України: Правобережна Україна (без Києва) відійшла до Польщі, а Лівобережжя залишилося за Росією. Запоріжжя мало визнавати владу обох держав. А в 1686 р. Росія та Польща уклали мирний договір, так званий "Вічний мир", який визнавав існуючі кордони.

Ключові дати

1667 р. — Андрусівське перемир'я