Історія української культури. Навчальний посібник
ДОДАТКИ
Додаток 1.
Казимир Малевич „Супрематична композиція” (1916 р.)
Додаток 2.
Скульптура „Боксери”, О.Архипенко
Скульптура „Танок”, О.Архипенко
Додаток 3.
Золоті ворота – визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури Київської Русі (Київ, середина ХІ ст.)
Додаток 4.
Собор святої Софії – визначна пам'ятка культової архітектури та монументального живопису Київської Русі (Київ, 1037 р.)
Північно-східний фасад Софії Київської (первинна архітектура собору) макет-реконструкція Ю. Асєєва, В. Волкова, М. Кресального
Сучасний вигляд Собору святої Софії
Додаток 5.
Храм святого Пантелеймона (Галич, 1194 р.)
Романський стиль мистецтва
Додаток 6.
Латинський кафедральний собор у Львові – пам’ятка архітектури ХІV – ХVІІІ ст.
Готичний стиль мистецтва з елементами ренесансу
Додаток 7.
Чорна кам’яниця у Львові (1577 р., архітектор П. Красовський)
стиль мистецтва Ренесанс (Відродження)
Додаток 8.
Спасо-Преображенський Мгарський монастир поблизу Лубен – пам’ятка архітектури ХVІІІ ст у стилі українського (козацького) бароко.
Додаток 9.
Андріївська церква у Києві – пам’ятка культової архітектури середини ХVІІІ ст.
Архітектор Б.Растреллі, стиль мистецтва рококо
Додаток 10.
Головний ("Червоний") корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київський Імператорський університет святого Володимира)
Збудований у 1837 – 1842 рр. у стилі класицизму за проектом архітектора В.Беретті
Додаток 11.
Архітектурний ансамбль Круглої площі у Полтаві – один із найвизначніших містобудівних ансамблів доби класицизму
Кругла площа з адміністративними будинками споруджена за проектами-зразками російського архітектора А.Захарова та архітектора Полтавської й Чернігівської губерній М.Амвросимова у першій половині ХІХ ст.
Додаток 12.
Центральний корпус Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (Інститут шляхетних дівчат) – пам’ятка архітектури першої половини ХІХ ст.
збудований у 1828 – 1832 роках у стилі ампір за проектом архітектора петербурзького архітектора Л.Шарлеманя
Додаток 13.
Будинок Полтавського губернського земства (тепер – Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) — пам'ятка історії та архітектури початку ХХ ст.
Збудований у 1903 – 1908 рр. за проектом архітектора В.Кричевського з використанням первісних проектів Є.Ширшова, М.Ніколаєва у стилі українського модерну
Додаток 14.
Гончарне виробництво (мальована кераміка) – “візитна картка” трипільської культури
Додаток 15.
Житло трипільців (сучасна реконструкція)
Додаток 16.
Розселення скіфських племен на території України у VІІ – ІІІ ст. до н.е.
Додаток 17.
Скіфський цар Атей (правив до 339 р. до н.е.)
один із найвідоміших скіфських царів
Додаток 18.
Золота скіфська пектораль – пам’ятка образотворчого мистецтва скіфської доби
Нагрудна прикраса скіфського царя IV ст. до н.е. презентує скіфський „звіриний стиль”
Додаток 19.
Грецькі міста-колонії, засновані у Північному Причорномор’ї у VII – V ст. до н.е.
Додаток 20.
Руїни грецького поселення Херсонес поблизу м.Севастополь
Стародавнє місто-держава Херсонес Таврійський був заснований у 422 – 421 рр. до н.е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря
Додаток 21.
Розселення слов’янських племен напередодні утворення держави Київська Русь (VІІІ – ІХ ст. )
Додаток 22.
Глаголиця
Кирилиця
Додаток 23.
Ярослав Мудрий (1016 – 1018 рр., роки правління 1019 – 1054 рр.) – великий князь Київський, будівничий культури Київської Русі
Додаток 24.
Остромирове Євангеліє (1056 – 1057 рр.) – пам’ятка образотворчого мистецтва і давньоруської літератури часів Київської Русі
Книжкові мініатюри – ілюстрації до рукописних книг
Додаток 25.
Місто Володимира – центральна частина Києва часів князювання Володимира Великого (кінець Х ст.). У центрі– Десятинна церква (989 – 996 рр.)
(Фрегмент макету з музею Інституту археології НАН України)
Додаток 26.
Успенський собор Києво-Печерської лаври (Київ, 1078 р.)
Додаток 27.
Христос-Пантократор. Купольна мозаїка собору Святої Софії у Києві (1037 – 1050 рр.)
Богоматір Оранта, мозаїка собору Святої Софії
Додаток 28.
“Ангел, що звиває небо”. Фреска Кирилівської церкви (Київ, ХІІ ст.)
Додаток 29.
Галицько-Волинське князівство у ХІІІ – ХІV ст.
Додаток 30.
Луцький замок – визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури України ХІ – ХІV ст.
Зразок романської архітектури
Додаток 31.
Ікона “Волинської Богоматері” – визначна пам’ятка іконопису України ХІІІ – ХІV ст.
Додаток 32.
Василь (Костянтин) Острозькій (1526 – 1608 рр.) – український князь, один із найзаможніших та найвпливовіших магнатів і найвидатніших меценатів Великого Князівства Литовського у Речі Посполитій
Додаток 33.
Петро Могила (1596 – 1647 рр.) – український політичний, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1627 р., Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі з 1633 р., екзарх Константинопольського патріарха
Додаток 34.
„Пересопницьке євангеліє” – визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та книжкового мистецтва середини XVI ст.
(1556 – 1561 рр.) У сучасній українській державно-політичній традиції використовується під час інавгурації Президентів України
Додаток 35.
Іван Федоров (бл.1520 – 1583) – діяч східнослов'янської культури, один із перших східнослов'янських книгодрукарів, гравер, інженер, ливарник
Пам’ятник Івану Федорову у Львові
Додаток 36.
Український пересувний ляльковий театр Вертеп (друга половина ХVІ – ХVІІІ ст.)
Додаток 37.
Кам’янець-Подільський замок
Меджибізький замок
Додаток 38.
Григорій Савич Сковорода (1722 – 1794 рр.) – видатний діяч української культури, просвітитель-гуманіст, мандрівний філософ, перший український байкар-прозаїк, поет-лірик, педагог
Додаток 39.
Полтавський Свято-Успенський собор та Полтавський Хрестовоздвиженський монастир – визначні пам’ятки культової архітектури стилю українського бароко
Додаток 40.
Богородчанський іконостас Манявського монастиря у Карпатах
1698 – 1705 рр., Іов Кондзелевич
Додаток 41.
Повернення Єфрема у Київ. Гравюра Л.Тарасевича. 1702 р.
Поклоніння волхвів. Із книги Rosarium. Гравюра О.Тарасевича. 1672 – 1677 рр.
Додаток 42.
Іван Петрович Котляревський (1769 – 1838 рр.) – український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч
Додаток 43.
Микола Васильович Гоголь (1809 – 1852 рр.) – видатний український і російький письменник, драматург, критик, публіцист
Бронзова скульптура за проектом Леоніда Позена. Полтава. 1914 р. (втсановлений у 1934 р.)
Додаток 44.
Тарас Григорович Шевченко (1814 – 1861 рр.) – український літератор (драматург, поет, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф
Додаток 45.
Микола Віталійович Лисенко (1842 – 1912 рр.) – український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч
Додаток 46.
Леонто́вич Мико́ла Дми́трович (1877 – 1921 рр.) — український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть»
Його обробка «Щедрика» відома в усьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Додаток 47.
Пам’ятник І.П.Котляревському у Полтаві. Автори проекту Л.Позен (погруддя), О.Ширшов (постамент). 1903 р.
|
|
|
|
Постамент оздоблено трьома горельєфами, що відтворюють три епізоди з творів Котляревського – «Енеїди», «Наталки Полтавки» і «Москаля-чарівника» (робота Леоніда Позена)
Додаток 48.
Офорти Т.Г. Шевченка.
У Києві, 1844 р.
Видубецький монастир у Києві, 1844 р.
Додаток 49.
Микола Ярошенко „Життя скрізь”, 1888 р.
Ілля Рєпін „ Запорожці пишуть листа турецькому султану”, 1891 р.
Додаток 50.
С.Васильківський Чумацький Ромоданівський шлях, початок 90-их рр. ХІХ ст.
С.Васильківський Козача левада, 1893 р.
Додаток 51.
Володимир Іванович Вернадський (1863 – 1945 рр.) – український вчений зі світовим ім’ям, філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, один із фундаторів Української Академії наук та її перший президент
Додаток 52.
Олександр Довженко (1894 – 1956 рр.) – видатний український радянський кінорежисер, кінодраматург, актор, письменник, публіцист, драматург, художник, класик світового кінематографу
|
|
Додаток 53.
М.Самокиш „Битва Максима Кривоноса с Яремою Вишневецьким”, 1934 р.
Г.Світлицький “Місячна ніч”
Додаток 54.
Будинок Державної промисловості (Держпром) у Харкові – перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж
(архітектори С.Серафімов, С.Кравець, М.Фільгер) 1926 – 1928 рр.
Додаток 55.
Пам’ятник Т.Г. Шевченку в Полтаві – визначна модерна скульптура початку ХХ ст.
Скульптор І.П. Кавалерідзе, 1926 р. Соціалістичний реалізм з елементами кубізму та конструктивізму
Додаток 56.
Будинок Верховної Ради України зведений протягом 1935 – 1939 рр. за проектом архітектора В.Г. Заболотного у стилі “радянського псевдокласицизму”
Додаток 57.
Перший масовий чорно-білий телевізор КВН-49
Випускали в СРСР у різноманітних модифікаціях із 1949 по 1967 рр., один із перших у світі, розрахованих на стандарт розкладання 625/50
Додаток 58.
Катерина Білокур (1900 – 1961 рр.) – українська радянська художниця, майстер українського народного декоративного живопису, представниця „народного примітиву” („наївного мистецтва”)
Цар-колос, 1949 р. |
Колгоспне поле, 1948 – 1949 рр. |
Катерина Білокур за роботою
Додаток 59.
Шістдесятники – нова генерація (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру Української РСР у другій половині 1950-их рр. за доби десталінізації та творчо виявила себе у 1960-их рр.
Василь Симоненко |
Василь Стус |
Ліна Костенко |
Євген Сверстюк |
Іван Драч |
Дмитро Павличко |
Борис Олійник |
Іван Дзюба |
В’ячеслав Чорновіл |
Додаток 60.
„Хліб” Тетяна Яблонська. 1949 р.
„Весілля” Марія Примаченко. 1971 р.
Додаток 61.
Представники дисидентства – руху інакодумців 1970 – початку 1980-их рр., які відкрито висловлювали свої погляди, що не збігалися з офіційною політикою
Олесь Гончар |
Віктор Близненць |
Григорій Тютюнник |
Алла Горська |
Борис Чичибабін |
Олекса Тихий |
Микола Руденко |
Левко Лук’яненко |
Іван Кандиба |
Додаток 62.
Сучасна українська культура
Руслана Лижичко – українська співачка |
Лілія Подкопаєва – спортивна гімнастка |
Яна Клочкова – українська пловчиня |
Михайло Іллієнко – український кінорежисер |
Василь Шкляр |
„Видавництво Івана Малковича „А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” |
Кость Лавро |
Іван Марчук |
Євгенія Гапчинська |