Історія української культури. Навчальний посібник
Глосарій
Абстракціонізм - художній світогляд, у якому декларується відмова від відображення фігуративів.
Абсурдизм - художній світогляд, який базується на екзисгенціапістській ідеї безсенсовості людського буття.
Авангардизм - загальна назва напрямів нової культури з прагненням до новаторства не лише у художній мові, а й передусім у сфері прагматики (реалізація "художньої антиповедінки").
Агональність - принцип змагальності, полемічності, що лежав в основі давньогрецької культури.
Акультурація (acculturare - від лат. ad - до і cultura - утворення, розвиток) - процес взаємовпливу культур, сприйняття одним народом повністю чи частково культури іншого народу. Слід розрізняти акультурацію та асиміляцію, за якої відбувається повна втрата одним народом своєї мови та культури за контакту з іншим, більш домінантним. При цьому, без сумніву, акультурація може бути першим кроком на шляху до повної асиміляції.
Алхімія - наука Середньовіччя. Своїм головним завданням алхіміки вважали перетворення ("трансмутацію") неблагородних металів на благородні за допомогою уявної речовини - "філософського каменя".
Антиномія - суперечність між двома взаємовиключними положеннями. Антиномія є суперечністю між двома твердженнями, що взаємно виключаються, але визнаються однаковою мірою істинними. Поняття антиномії зустрічається в античній філософії і середньовічній схоластиці.
Антропогенез - походження і розвиток людського роду.
Антропологія - наука про походження, поведінку, фізичний, соціальний і культурний розвиток людини.
Антропоцентризм - філософське вчення, за яким людина є центром Всесвіту і метою всіх подій, які в ньому відбуваються.
Артефакт - створене людиною, суспільством, продукт культури.
Архетип - прообраз, прототип, первісна форма споконвічних уявленнях про світ, що знаходять своє вираження в міфах, віруваннях, снах, творах мистецтва.
Аскетизм - обмеження і придушення плотських потягів, бажань ("убивання плоті") як засіб досягнення релігійних або етичних цілей. Крім того, А. є також і нормою моральності (готовність до самообмеження, уміння йти на жертви).
Бароко - художній світогляд, що відображає динамізм світомоделі і внутрішню суперечливість людини. Хронологічно бароко слідує за Ренесансом, йому спадкує класицизм. Бароко - це стиль у живописі, скульптурі, музиці, літературі та архітектурі кінця XVI - VIII ст. Він висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи.
Братства - національно-релігійні громадські організації українських (русинських) і білоруських (литовських) православних міщан у XVI-XVIII ст.
Бріколаж - нашарування несумісних у реальності подій.
Ваганти - це мандрівні школярі або студенти у середньовічні часи, XI - XIV століття у Західній Європі, що складали вірші, виконували пісні та декламували прозу на площах міст та на різних зібраннях.
Вертеп - це мандрівний театр маріонеток, поширений в основному в Україні, в барокову добу (XVII - XVIII століття). Мав форму двоповерхового дерев’яного ящика. На другому поверсі показували різдвяну драму; на першому - механічно прив’язану до неї сатерічно-побутову інтермедію.
Відродження (Ренесанс) - культурно-філософський рух кінця Середньовіччя - початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.
Гармонія - зв’язок, порядок; лад; злагодженість, відповідність, стрункість.
Геліоцентризм - вчення в астрономії і філософії, яке ставить сонце в центр Всесвіту, а навколо нього (точніше, навколо спільного центра мас всієї його системи) обертаються усі тіла, в тому числі планети і зокрема Земля. Протилежне вчення - геоцентризм.
Герменевтика - мистецтво і вчення про способи тлумачення текстів.
Герой - смертна людина, дії якої спрямовані на підкорення хаосу.
Гінекократія - влада жінок.
Глобальні проблеми людства - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв’язання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, гонка озброєнь, хвороби тощо). Глобальні проблеми людства стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного космічного простору.
Гомогенність - однорідність.
Готика - це художній стиль, що виявився завершальним етапом у розвитку середніх століть культури країн Західної Європи (між серединою XII і XVI століть).
Гуманізм - це світогляд, у центрі якого знаходиться ідея людини як вищої цінності; виникло як філософська течія в епоху Відродження.
Деїзм - віра в Бога-творця світу, але невіра в його подальшу діяльність у цьому світі (тобто, в подальшому він не втручається - на противагу теїзму).
Декаданс - загальна назва кризових явищ у мистецтві і культурі кінця XIX - початку XX століть.
Демократія - політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ.
Діаспора (грец. Διοσπορά - "розсіяння") - будь-яке представництво етнічних одиниць за межами материнського етнічного регіону, котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність. Поняття походить мовно з давньогрецької, але змістовно - з іудейської традиції.
Дидаскал - учитель в Стародавній Греції і Візантії. Також так називали вчителів у братських школах України і греко-латинських школах Російської держави XVII століття.
Еволюція - термін, який позначає сукупність усіх змін у популяції організмів протягом поколінь.
Егалітарність - зрівняльний, рівний, рівноправний.
Екзистенціалізм - філософський світогляд, який утверджує унікальність існування світу людської суб’єктивності.
Експресіонізм - художній світогляд, який відобразив ситуацію безвихідності самотньої людини у ворожому їй світі.
Елітарна культура - культура, що ґрунтується на існуванні специфічних форм мистецтва, зрозумілих лише невеликій групі людей, які мають досить високий інтелектуальний рівень, відповідні духовні запити, особливу художню сприйнятливість.
Ентропія соціально-культурна - процес зниження рівня системно-ієрархічної впорядкованості, культурного комплексу будь-якого суспільства.
Етимологія - розділ знань, який вивчає походження слів мови.
Етногенез - процес утворення етнічної спільності, походження народів на базі різних етнічних компонентів.
Етнос - група людей, об’єднаних спільними ознаками: об’єктивними або суб’єктивними. Різні напрями в етнології включають в ці ознаки походження, мову, культуру, територію проживання.
Епос - розповідь про події минулого, побудована за принципом гіперболізації.
Есхатологія - філософсько-релігійні уявлення про долю світу і людини, про конечність існування світу.
Єзуїти - Товариство Ісуса (Societas Jesu), монаший чин, заснований в 1534 році Ігнатієм Льойолею. У 1540 році затверджений папою Павлом III для протидії реформі Лютера.
Єресь - свідоме відхилення від догматів віри, яке пропонує інший підхід до релегійного вчення; виділення зі складу церкви нової громади.
Зернь - російська назва одного з прийомів філіграні - техніки декорування дорогоцінного металу в ювелірному мистецтві - золота, платини, срібла.
Знак - матеріальний предмет, явище, подія, які виступають представником іншого предмета і використовуються для збереження і передачі інформації.
Ідентифікація (від лат. identicus - тотожний і facio - роблю) - це процес неусвідомлюваного ототожнення себе з іншим суб’єктом, твариною, предметом, групою, взірцем, ідеалом, організацією, соціальним інститутом.
Ієрархічність - поділ на вищі й нижчі посади, чини; суворий порядок підлеглості нижчих щодо посади або чину осіб вищим.
Іконопис - від релігійного мистецтва.
Імпресіонізм - художній світогляд, орієнтований на суб’єктивне відображення миттєвостей буття, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Проявив себе у живописі, а також в літературі та музиці, виник у 1860-х роках та остаточно сформувалася у другій половині XIX століттяу Франції.
Індульгенція - у римо-католицькій церкві, відпущення тимчасових покарань за вже прощені Богом гріхи в таїнстві примирення.
Інквізиція - судово-слідча організація, створена католицькою церквою в XIII столітті для розслідування єресей.
Інтеграція (від лат. Integrum - ціле, integration - відновлення). Це процес поєднання, взаємопроникнення будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення і утворення взаємозв’язків. А також інтеграція може виступати в якості процесу згуртування, об’єднання політичних, економічних, державних і громадських структур у рамках регіону, країни, світу.
Ірраціональний - той, що перебуває за межею розуму, алогічний.
Калокагатія - естетичній ідеал гармонії духовного і фізичного в людини.
Канон - сукупність правил, яка визначає ідеальність образу.
Класицизм - художній світогляд, який моделює раціональний образ світу.
Клір - узагальнена назва священнослужителів у Християнській Церкві, на відміну від мирян.
Козацьке бароко або Українське бароко - назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII - XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.
Колективізм - висуває на перший план громаду й суспільство, ставлячи групову мету над особистою.
Контркультура - в широкому значенні напрям розвитку культури, який активно протистоїть "офіційній" традиційній культурі, будь-які форми девіантної поведінки. У такому розумінні контркультура зближається з поняттям альтернативної культури.
Концептуалізм - художній світогляд, в якому дійсність замінюється її вербалізованою концепцією.
Концептуальне мистецтво - мистецький рух постмодернізму, що склався в кінці 1960-х років під впливом дадаїстів, майстрів поп-арту й мінімального мистецтва. Концептуалісти ставлять своїм завданням перехід мистецтва від виконання художніх творів до вільних, від матеріального втілення "художніх ідей", (тобто концептів - загальних уявлень). Творчість осмислюється концептуалістами як близький за духом хеппенінгу, але статично зафіксований процес залучення глядача в "гру ідей". Це оформляється у вигляді графіків, діаграм, схем, цифр, формул, написів тощо.
Концепція - система поглядів на ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, трактування певних явищ, подій; ідея певної теорії.
Космос - модель буття, яка виступає образом впорядкованості світу.
Космоцентризм - філософській світогляд, де космос є категорією за якою світ є впорядкованою й структурно організованою цілісністю.
Критичний реалізм - художній напрям, в основі якого - принцип історизму, правдивого зображення дійсності. Виник у 20-х роках XIX століття у Європі як заперечення художнім принципам романтизму. Для реалізму характерна типізація як засіб розкриття соціальних якостей особи. Реалізм створює типові характери за типових обставин.
Культура - це специфічний спосіб організації та розвитку людської життєдіяльності, представлений продуктами матеріальної й духовної праці, системою соціальних норм й настанов, духовними цінностями, сукупністю відносин людей з природою, між собою та ставленням до власної особистості, це система життєвих орієнтацій суб’єкта.
Культурогенез - процес появи і становлення культури будь-якого народу і народності загалом і появи культури як такої в первісному суспільстві.
Культурологія - це наука, яка вивчає закономірності виникнення, розвитку та функціонування культури; досліджує становлення духовного світу особистості, творчі досягнення людства, діяльність соціальних інститутів, що здійснюють процес культурної спадкоємності.
Куртуазія - система правил поведінки при дворі.
Лінійний час - образ часу, в якому домінує рух "уперед", що розуміється як історія з відповідним минулим, теперішнім і майбутнім.
Літопис - хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником.
Логос - першооснова буття в його впорядкованості та законовідповідності; раціональна діяльність розуму, спрямована на усвідомлення системності й гармонійності світу.
Магія - це обряди, зв’язані з вірою в здатність людини надприродним шляхом впливати на людей, тварин, явища природи.
Маньєризм - від maniera - "манера", "стиль", буквально - примхливість, химерність, штучність) - течія в європейському мистецтві та архітектурі XVI століття, що відобразила кризу гуманістичної культури Відродження.
Маргінальність - поняття, яке традиційно використовується в соціальній філософії і соціології для аналізу пограничного становища особистості щодо будь-якої соціальної общини, що накладає при цьому певний відбиток на її психіку і образ життя.
Масова культура (або поп-культура, популярна культура) - культура, яка популярна та переважна серед широких верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) - контрастуючи з "елітною культурою".
Ментальність - світосприйняття, яке формується на глибокому психічному рівні індивідуальної або колективної свідомості, сукупність психологічних, поведінкових настанов індивіда або соціальної групи.
Механіцизм - світогляд, що пояснює розвиток природи і суспільства законами механічної форми руху матерії.
Мініатюри - невеличкий за обсягом твір у рукописах, книгах, на полотні тощо.
Міф - сказання, передавальне уявлення людей про світ, місце людини в ньому, про походження всього сущого, про Богів і героїв. Специфіка міфів виступає найбільш чітко в первісній культурі.
Мозаїка - це орнаментальні композиції, виконані з природних елементів, емальних, керамічних плиток.
Мова - система знаків, за допомогою яких здійснюється комунікація.
Модерн - художній світогляд, який тяжіє до естетизації навколишнього середовища.
Модернізм - термін мистецтва, що використовується для виниклих на початку XX століття спроб порвати з художніми традиціями XIX століття; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту.
Національна ідея - акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, гасел, цінностей, рушій національного прогресу, основа національно-визвольних рухів, національної самосуверенізації. Національна ідея становить платформу національної ідеології, визначає теоретичні засади національної свідомості.
Натурфілософія - це філософія природи, тлумачення природи, розглянутій в її цілісності.
Неоміфологізм - спосіб осмислення травмуючої дійсності на основі принципу антропоморфності міфологічного світосприймання в природі та суспільстві.
Ордер в архітектурі - тип архітектурної композиції, що заснований на художній переробці стоєчно-балочної конструкції і має визначені склад, форму і взаєморозташування елементів.
Пантеїзм - вірування чи вчення, яке представляє природний світ, включаючи людину, частиною божества.
Пластичність - домінанта телесної, об’ємної форми в культурній традиції.
Полемічна література - під полемічною літературою розуміють сукупність художньо-публіцистичних творів, які були написані у формі церковно-історичних трактатів, відкритих листів, послань, промов. Така форма літератури закликала до дискусії, суперечки протилежних сторін, тобто до полеміки.
Поліс - корпорація вільних громадян, в який статус члену колективу обумовлений правом на частину суспільної власності.
Поп-арт (англ, pop art, скорочено від popular art - популярне мистецтво) - неоавангардистський напрям у 60-х рр. XX ст., що на противагу абстрактному мистецтву має предметний характер. Митці цього напряму використовують у своїх композиціях побутові предмети, промислові відходи тощо.
Постімпресіонізм - художній світогляд, орієнтований на створення міфопоетичної моделі світу з відображенням її філософських і символічних начал буття.
Постмодернізм - світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття XX століття приходить на зміну модернізму. Цей напрям - продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем - світоглядно-філософських, економічних, політичних.
Просвітництво - це широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII - XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права.
Протестантизм - виник у середньвічній Європі в якості опозиції до католицької церкви, в ході руху Реформації, ідеалом якої було повернення до апостольського християнства.
Раціоналізм - філософська точка зору, яка наголошує першість і компетентність розуму (логічного ходу міркування) у пошуках правди. У історії філософії раціоналізм протиставляється емпіризму - філософській установці, яка кладе в основу пошуків істини досвід.
Реалізм - художній світогляд, що відображає життя у формах самого життя. У мистецтві й літературі реалізм прагне до найдокладнішого опису спостережених явищ, без ідеалізації. Проте поняття реалізм дуже широке: реалістичним можна назвати монументальне єгипетське мистецтво, але реалістами є й митці, які з фотографічною точністю копіюють природу. Популярність реалізму зумовлена загальною доступністю і зрозумілістю його мистецьких засобів, тому його тенденції в українському мистецтві проявлялися за кожної доби, і як стиль він актуальний понині.
Романіка - художнє світобачення, в якому представлена ідея гріховності світу й малості людини в ньому.
Романтизм - художній світогляд, що відображає конфлікт між універсумом і несумісним з ним ідеалом абсолютної свободи особистості. Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини.
Сакральне - священне, протиставлене мирському, світу. Сакралізація - наділення предметів, об’єктів, процесів та іншого священним змістом, пов’язаним з особливим проявом Божественної волі. Сакральне - це те, що йде безпосередньо від Бога, передає частинку Божественної сутності. Сакральне розкривається у процесі освячення, а саме таким є церемоніальна процедура, в ході якої прості мирські дії виявляють прихований Божественний сенс або задум.
Секуляризація - це процес змін у взаємовідносинах релігії з суспільством у напрямі звільнення від релігійного впливу. Також перетворення церковної власності на державну власність.
Семіотика - загальна система знакових систем.
Символ - знак, в якому виявляється дієва присутність означуваного ним змісту.
Символізм - художній світогляд, орієнтований на відображення загального, абсолютного через образи конкретної реальності, переплавлені суб’єктивною свідомістю автора.
Симулякр - ключове поняття постмодерністської естетики, яке замінило художній образ; знак відсутності дійсності, правдоподібна подоба, симуляція, що не має за собою реальності.
Синкретичність - поєднання або злиття несумісних і напорівнюваних образів мислення та поглядів.
Скоморохи - професійні мандрівні співці й актори (лицедії), учасники свят, обрядів, ігор.
Соціалістичний реалізм (скорочено соцреалізм) - термін, що закріпився у радянському мистецтвознавстві на окреслення художнього методу літератури і мистецтва. Соціалістичний реалізм був єдиним офіційно дозволеним в СРСР "творчим методом" літератури і мистецтва.
Станкові твори - рід живопису, твори якого мають самостійне значення і сприймаються незалежно від оточення. Буквально - живопис, створений на станку (мольберті).
Субкультура - це спільність людей, чиї переконання, погляди на життя і поведінку відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки, що відрізняє їх від ширшого поняття культури, відгалуженням якої вони є.
Схоластика - систематична средньовічна філософія, сконцентрована навколо університетів і, яка є синтезом християнського (католицького) богослов’я і логіки Арістотеля.
Сюрреалізм - художній світогляд, який абсолютизує сферу підсвідомого.
Табу - сукупність заборон у сакралізованій системі цінностей.
Теологія - сукупність релігійних доктрин про суть і дію Бога.
Теоцентризм - філософська концепція, в основі якої лежить розуміння Бога як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя і будь-якого блага.
Тотемізм - віра у містичний зв’язок, тобто "кровну" спорідненість певного роду, племені з якимось видом тварин чи рослин (тотемом).
Традиційне суспільство - суспільство, культура якого орієнтована на сакральні ідеї, на культ предків, на домінування ірраціональних цінностей.
Трубадури - середньовічні поети-співаки, автори пісень, звані часто менестрелями. їх творчість охоплює період XI - XIII століть, його розквіт припав на XII - початок XIII століття.
Універсали культури - історично зумовлена система понять осмислення світобудови, яка зберігає найбільш загальні уявлення про світ та місце людини в ньому.
Унія - союз, спілка, об’єднання, єдність.
Утопія - образ майбутнього, в якому за допомогою ідеалізованих символів сублімуються невдоволені бажання і стремління.
Фініфть - емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах і фарфорі. Це тонкий шар легкоплавного скла, закріплений на поверхні керамічних і металевих виробів. Згодом фініфтю стали називати металеві вироби, оздоблені такою емаллю.
Фетишизм - одна із ранніх форм релігійних вірувань; поклоніння предметам неживої природи - фетишам, які нібито наділені чудодійною силою. Яскравим прикладом фетишизму у сьогоденні є носіння різноманітних амулетів, оберегів.
Фольклор (усна народна творчість) - художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.
Фреска - живопис на вологій штукатурці, одна із технік настінного малярства, протилежна до "а секко" (розпис по сухому).
Холізм - філософія цілісності світу, людини та пізнання їх.
Хронотоп - єдність просторових і часових параметрів.
Цензура - контроль держави, організації чи групи людей над публічним виявом думок і творчості індивіда. Як правило, проявляється у придушенні вияву певних ідей, торкання певних тем або вживання певних слів. Як привід до цензури часто називається намагання нібито стабілізувати суспільство, над яким уряд має контроль.
Цивілізація - поняття, введене у науковий словник французьким просвітником Мірабо у 1756 року. Під цим визначенням французькі просвітники мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму та справедливості. У сучасному значенні - це людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Циклічний час - час, в якому немає руху вперед, відбувається повернення до того, що було, і немає відмінності між минулим, теперішнім, майбутнім, які зливаються в конкретному досвіді людини.
Час міфічний - сакральний час, непідкорений законам історичного часу; локалізований у міфах.
Язичництво - це загальне позначення дохристиянських політеїстичних (багатобожних) релігій на відміну від монотеїстичних (однобожних).
