Історія України - Навчальний посібник

РОЗДІЛ ІV. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОЇ ЧАСТИНИ КУРСУ

Модуль 1. Стародавня та середньовічна історія України (до другої половини XVII ст.)

Тема 3. Наслідки роздроблення Київської Русі

Лекція № 4. Причини роздроблення Київської Русі

1. Державні утворення Середнього Подніпров’я й втрата між ними соціально- економічних і політичних зв’язків.

2. Вплив на роздроблення Київської держави монголо-татарської навали.

3. Галицько-Волинська держава і початок визволення українських земель у першій чверті XIV ст.

4. Припинення існування Галицько-Волинського князівства.

4. Припинення існування Галицько-Волинської держави.

Розподіл та збереження Галицько-Волинської держави нащадками короля Данила. Спадкоємцем Данила Г алицького став його син Лев Данилович (1264-1301 рр.). Його правління відрізнялося відносним спокоєм у державі та подальшим її зміцненням. Одружившись з дочкою угорського короля Бели IV, Лев тим самим гарантував безпеку західних кордонів своєї держави. Князь успішно розвивав дипломатичні стосунки із Золотою Ордою, йому навіть удалося відновити фортеці, зруйновані раніше за наказом хана. Лев Данилович приєднав до своєї держави Люблінську землю в Польщі та місто Мукачеве в Закарпатті. Столицю Галицько-Волинського князівства в 1272 р. він переніс до міста Львова.

Син Лева, Юрій І Львович правив порівняно недовго (1301-1308 рр.). Його князювання ознаменувалося двома важливими подіями. Столиця держави була перенесена до міста Володимир-Волинський, а в 1303 р. утворилася окрема Галицька церковна митрополія. Остання подія була особливо важливою для України, оскільки вже наприкінці ХІІІ ст. київські митрополити перебралися до Суздаля, а потім до Москви. Галицька митрополія стала, таким чином, православним центром України. Землі, підпорядковані Галицькій митрополії, почали називати в тогочасних церковних документах Малою Руссю, у той час як землі, підпорядковані митрополиту Київському і Володимирському (з часом він буде зватися митрополитом Московським), отримали назву Велика Русь.

Передостанніми галицькими князями місцевої династії були Андрій Юрійович і Лев ІІ Юрійович, які правили спільно в 1308-1323 рр. Втрутившись до невдалого антиугорського постання в Закарпатті, Галицькі князі втратили місто Мукачеве і прилеглі до нього території. Прагнучи протидіяти зростаючому впливу Литви, вони підтримували дружні взаємини з лицарями Тевтонського ордену. Обидва брати одночасно загинули в сутичці з монголо-татарами.

Останнім галицьким князем був польський родич Романовичів Болеслав Мазовецький. Він прийняв православ’я та ім’я Юрій. Він правив до 1340 р., прагнучи не відступати від політики своїх попередників. Багато міст Західної України за часів правління Юрія ІІ отримали магдебурзьке право, що повинно було обмежити владу місцевого боярства. Незадоволені цим феодали в 1340 р. отруїли князя, і князівство перейшло до його литовського зятя Любарта. З цього часу західноукраїнські землі на довгі століття потрапляють під іноземне панування. Галицько-Волинська держава не мала змоги довгий час чинити опір. У 1349 р. Казимир Великий підкорив собі Галичину. Згодом більшість території України опинились під владою литовських князів. Середньовічна українська держава припинила існування.

Значення Галицько-Волинської держави.

Галицько-Волинська держава була відчутним геополітичним чинником в Європі та вітчизняної історії, оскільки:

• успадкувала політичну традицію Київської держави, збагативши, розвинувши її у контексті тогочасних європейських політичних тенденцій;

• це друга велика держава в українських землях після Київської Русі, спадкоємиця Київської Русі, що продовжила її культурні традиції;

• суттєво впливала на політичні процеси в тогочасній Європі, а її правителі за часів розквіту держави (Роман Мстиславович, Данило Романович) були серед найпомітніших постатей європейської політики;

• за політичним становищем, територією, економічною, військовою могутністю, рівнем культури вона була однією з найбільших держав, що, за винятком Чернігівського князівства, об’єднувала всі етнічні українські землі й розвивалася на єдиній етнічній основі (Київська держава була поліетнічною);

• мала унормовану систему організації влади відповідно до тогочасних політичних тенденцій;

• після занепаду Києва вона ціле століття була головним політичним центром для всієї України, нагромаджувала сили для подальшого розвитку української державності;

• завдяки інтенсивним зносинам із Західною Європою уникла обічної орієнтації на Візантію, непродуктивних азійських впливів.

Політичне життя України ХІІ - першої половини XIV ст. було зумовлене протистоянням князів за право об’єднати під своєю владою київську спадщину, боротьбою суспільства в особі феодалів і частково городян (міщан) за право впливати на князівську (королівську) владу, а також визвольними війнами проти зазіхань зі Сходу і Заходу. Такі політичні інституції як діархії (двовладдя), з одного боку, унеможливлювали деспотичні прояви окремих володарів, а з іншого - послаблювали князівства у боротьбі із зовнішнім ворогом. Особливості геополітичного розташування, ментальні риси українців вперше з такою силою вплинули на політичну історію, спричинилися до припинення існування найпотужнішої після Київської Русі Г алицько-Волинської держави.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Назвіть основні причини роздроблення Київської Русі.

2. Порівняйте особливості політичного життя, характерні для князівств Подніпров’я та Галицько-Волинської держави в ХІІ-XIV ст.

3. У чому полягав вплив Золотої Орди на політичне життя українських земель?

4. Назвіть головні напрями політичної діяльності Галицько-Волинських князів наприкінці ХІІ - в ХІІІ ст.

5. Охарактеризуйте нові ознаки організації та функціонування влади, що з’явились у Галицько-Волинській державі порівняно з добою Київської Русі.

6. Які причини спонукали галицько-волинських князів на союз із католицьким Римом?

7. Які причини укладення унії між православною церквою Галицько-Волинської держави і католицькою церквою в середині ХІІІ ст.?

8. Які причини обумовили виступ Д. Галицького проти татар?

9. Що призвело до припинення існування Галицько-Волинської держави?

Орієнтовні теми рефератів:

1. Громадянська війна в Галицько-Волинській державі в першій половині ХІІ ст.

2. Західна політика Г алицько-Волинської держави.

3. Унія між православною та католицькою церквою в середині ХІІ ст.: легенда та дійсність.

4. Галицько-Волинський літопис - памятник політичної думки України ХІІІ ст.

Література для самостійної роботи:

Галицько-Волинський літопис // Жовтень. - 1982. - № 7.

Генсьорський А. І. Галицько-Волинський літопис (процес складання, редакція і редактори) / А. І. Генсьорський. - К.: Акад. наук УРСР, 1961.

Дашкевич Н. Первая уния Юго-Западной Руси с католичеством (1246-1254) /

Н. Дашкевич. - К.: Университетская тип., 1984. - 46 с.

Капітан Л. І. Литовсько-польська доба на сторінках «Українського історичного журналу» (1985-2000) / Л. І. Капітан // Укр. іст. журн. - 2000. - № 3.

Коваленко В. Чернігово-Сіверська і Галицько-Волинська землі у ХІІ-ХІІІ ст (До питання про перші осередки української державності) / Другий міжнародний конгресс україністів. - Львів, 22-28 серпня 1993 р. Ч. 1. - Львів, 1994.

Котляр М. Галицько-Волинська Русь у ХІІІ ст. (До 800-ліття утворення Галицько- Волинського князівства) / М. Котляр // Київська Старовина. - 1999. - № 6.

Котляр М. Ф. Галицько-Волинське князівство (До 800-ліття утворення) // Укр. іст. журн. - 2000. - № 1.

Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство / І. Крип’якевич. - К.: Наукова думка, 1984. - 174 с.; 2-е вид. - Львів: Ін-т українознавства НАН України, 1999. - 213 с.

Харишин М. В. Українська церква між двома уніями (1569-1596) / М.В. Харишин // Укр. іст. журн. - 1996. - № 4.

Чукаева В. А. Русские княжества и Золотая Орда. 1243-1350 гг. / В. А. Чукаева. - Днепропетровск, 1998.

Юшкова С. В. Нариси з історії виникнення і початковий розвиток феодалізму в Київській Русі / С. В. Юшкова. - Чернівці, 1997.