Морські війни українських козаків

Як кримський хан від козаків з Бахчисарая тікав

Морські походи тривали й у 1633 р. Не завадила й участь понад 30 тис. українських козаків, а також значної частини донців у Смоленській війні. До всього донські козаки перебували у складі московського війська, українські - у війську Речі Посполитої. Однак попри це на море з Січі та з Дону вирушали спільні флотилії, що, зрештою, дуже показово.

Отож у червні 1633 р. українські та донські козаки організували з Дону затяжний похід під м. Коня на узбережжі Малої Азії. Нападники оволоділи цим містом й “воєводу Асан-бея і багатьох кращих людей побили, і скарбницю велику, й полон забралим. Потім козаки, перетнувши море, підійшли до Керчі й стояли там 5 діб, розмахуючи головою Асан-бея й погрожуючи, що те саме очікує усіх турків.

У серпні інший загін у складі 1,5 тис. запорожців та 20-ти донців вирушив з Січі до узбережжя Криму. Попри не таку вже й велику кількість учасників, похід видався таким потужним, що Крим огорнув, без перебільшення, небувалий переляк. Перша флотилія підійшла до Керчі, де пустошила навколишні поселення. 4 серпня татари привели до Бахчисарая полонених під Керчю двох донців та двох запорожців. Під тортурами полоняники повідомили, що загін планує штурмувати Гезльов і, доки не оволодіє фортецею, не відступиться. Того ж дня козаки справді підійшли до цього міста, де “пограбувавши крамниці й двори, спалили все без залишку”. Очевидно, тут козаки довідалися, що Бахчисарай фактично безборонний, оскільки більша частина татар саме вибралася в набіг на українські землі.

Запорожці в засідці. Гравюра Ю. Шюблера, 1885 р.

Розігріті легкою перемогою, козаки рушили до містечка Мангуп. Дорогу їм перетнули 800 татар - усе, що спромігся нашкребти хан Джанібек-Гірей. 17 серпня відбувся бій, під час якого татари зазнали нищівної поразки. Лише хан завбачливо з невеликим загоном відійшов до своєї столиці. Через два дні козацький загін з’явився за 12 верст від Бахчисарая й там грабував татарські та караїмські поселення. У столиці виникла страшенна паніка, так що “хан з жінками та з усім оточенням утік з Бахчисарая в степ”. Та козаки повелися милосердно. Постоявши до 20 серпня в сусідньому Ін-Кермені, вони відійшли в море.