Практичний довідник

Робота з історичними джерелами

Із «Давньої історії України» про трипільську культуру

Численні пам’ятки трипільської культури, яка була відкрита ще наприкінці XIX ст. В. Хвойкою, займали в IV — першій половині III тис. до н. е. все Лісостепове Правобережжя й Подністров’я, а на пізньому етапі існування культури поширилися на Волинь і в Степове Причорномор’я. На сьогодні в межах України та Молдови відомі сотні трипільських поселень. Свої будинки — одно- або двоповерхові — трипільці споруджували з глини на дерев’яному каркасі. Вони мали підпрямокутну в плані форму розміром від 20 до 150 м2. Покрівля, як правило, двосхила. Приміщення зазвичай поділялися на дві або більше кімнат, у яких нерідко розташовувалися печі або відкриті вогнища. Забудова поселень здійснювалася по колу, із загоном для худоби в центрі... Одним із найкращих проявів матеріального та культурного розвитку трипільців було їхнє керамічне виробництво... Типи — найрізноманітніші: горщики, миски, глечики, накривки... Орнамент переважно спірально-меандровий. На ранніх етапах існування трипільської культури він прокреслювався на вогкій глині, пізніше виконувався чорною, бурою, рідше — білою фарбами... Серед орнаментальних схем трапляються зображення людей і тварин. Особливого розвитку в трипільців набула пластика. Вони виліплювали з глини жіночі статуетки, фігурки тварин, моделі жител, олтарів тощо. Разом із керамікою ці чудові вироби образотворчого мистецтва є яскравою етнографічною ознакою трипільської спільності. Знаряддя праці виготовлялися переважно з каменю (зокрема з кременю), кістки, рогу. Металевих виробів відносно мало.

1) Ким і коли була відкрита трипільська археологічна культура?

2) Який вигляд мали трипільські поселення?

3) Поясніть значення поняття «пластика». Що вам відомо про розвиток цього виду мистецтва в трипільців?

4) Який вигляд мав трипільський посуд? Дайте власну оцінку рівня розвитку гончарного виробництва в носіїв трипільської культури.

З «Історії» Геродота про скіфів

19. На схід від цих скіфів-землеробів, якщо перейти ріку Пантікап, у тій країні мешкають кочовики, також скіфи, які нічого не сіють і не обробляють землі. Уся ця країна позбавлена дерев, за винятком Гілеї. Ці кочовики живуть на схід на відстані чотирнадцяти днів шляху і доходять до річки Герра.

20. За Герром простягається країна, що називається царською, скіфи, які в ній живуть, найхоробріші та найчисленніші та вони вважають інших скіфів своїми невільниками. Вони на півдні сягають аж до Тавріки, а на схід — до рову, що, як я сказав, прокопали народжені від сліпих, і до гавані на Маєтідському озері, що називається Кремни. Деякі інші частини їхньої землі доходять до ріки Танаїда. Вище на північ від царських скіфів мешкають меланхлайни, це вже інша народість, не скіфська. Вище від меланхлайнів, наскільки я знаю, є болота і незалюднена країна.

1) Коли жив та ким був автор наведеного джерела?

2) Які скіфські племена, що мешкали на території сучасної України, називає у своїй праці Геродот? Де вони розселялися?

3) Поміркуйте, чи можна скіфів вважати єдиною етнічною спільнотою. Про що свідчить їхня етнічна строкатість?



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.