Видатні українські вчені у світовій науці

Храпливий Зенон Васильович (1904-1983), с. Лисівці, Тернопілля

Видатний учений в галузі теоретичної фізики. Дійсний член НТШ (1934), член наукової ради НТШ. Дійсний член Американського фізичного товариства й Американського НТШ. Член Нью-Йоркської АН. Займався нелінійною електродинамікою й релятивістською квантовою механікою. 1923 р. заочно закінчив Тернопільську гімназію. 1929 р. складає у Львівськім університеті іспит на вчителя математики й фізики. Працює вчителем приватної гімназії, потім у чоловічій гімназії в Перемишлі. 1936 р. вертається до Львова на посаду вчителя фізики Першої Академічної української гімназії. Рівночасно бере участь в роботі наукового семінару Інституту теоретичної фізики при Львівськім університеті. Науковий рівень семінару був досить високий, адже його учасники були фізики-теоретики B. Рубінович (знаний у Польщі й за її межами), С. Шеньовський (зав. кафедри теоретичної фізики - 1930-1936 рр.), C. Лорія й ін. Дістає важливі результати з нелінійної електродинаміки, з теорії спектрів водню й гелію, встановлює, що рівняння Лоренца руху електрона, які слід було додавати до рівнянь Максвелла, випливають з рівнянь нелінійної електродинаміки. Бачачи брак українських підручників у школі, видає перший український гімназійний підручник «Нарис фізики» з українсько-польським словничком фізичної термінології. 1939 р., з приходом Червоної армії, Львівський університет українізують, присвоюють ім’я Івана Франка. До праці в університеті запрошують визначних українських вчених і викладачів. З. Храпливого запрошують очолити кафедру теоретичної фізики й призначають проректором з навчальної роботи. Разом з тим на викладацьку роботу запрошують багато викладачів зі Сходу на чолі з ректором. Почалися впровадження радянського навчального процесу й боротьба з українським патріотизмом. Діяльність НТШ припинено, багато членів НТШ репресовано й розстріляно. 1941 р. до Львова входять німці. Він влаштовується редактором в одному зі шкільних видавництв. Перед поверненням радянської влади, пам’ятаючи її першу з’яву, емігрує до Відня, потім до Мюнхена, працює професором фізики Міжнародного вільного університету УНРРА, професором Українського технічно-господарського інституту. 1948 р. його запрошують професором фізики до університету Сент-Луїсу (США). Тут віддається науковим дослідженням у ділянці релятивістської квантової механіки, публікує низку робіт у престижнім журналі «Phisical Review». Похований на українськім цвинтарі-пантеоні в Бавнд-Бруку (США).