Видатні українські вчені у світовій науці
Верхратський Іван Григорович (1846-1919), с. Більче-Золоте, Тернопілля

Видатний український мовознавець, лексикограф, словникар, природознавець-ентомолог. Народився в сім’ї священика. Після смерті батька, коли Іванкові було 2 роки, мати з 4-ма дітьми переїздить до Львова, де він закінчує початкову школу й Львівську початкову гімназію, захоплюється природознавством: збирає колекції комах, робить гербарії. Передчасна смерть матері ускладнила й без того нелегке життя юнака. І він все-таки після закінчення гімназії вступає на філософський факультет Львівського університету, де вивчає природознавство, мовознавство й етнографію, починає серйозні наукові студії. І вже 1864 р. виходить друком перша частина однієї з його найвідоміших праць «Початки до уложення номенклатури й термінології природописної, народної». Це був перший крок у творенні української наукової мови й термінології в галузі природознавства. В цій книжці вміщено кілька тисяч народних назв рослин, звірів, птахів, комах, створено наукову номенклатуру безхребетних тварин. Хоча він був здібний студент, дістати стипендію для продовження навчання за кордоном йому не вдалося, й він дістає посаду вчителя Дрогобицької реальної гімназії, де викладає українську мову й природознавство. Вже тоді він здобув славу доброго педагога, вченого й громадського діяча. Він навчав І. Я. Франка, який писав, що цей вчитель сприяв виробленню в нього літературного смаку. 1871 р. переходить до Львова вчителем реальної школи, потім - гімназії ім. Франца-Йосифа - найстарішої української гімназії на українських землях. Крім педагогічної діяльності займається науковою й перекладацькою працею. Літні канікули - в наукових подорожах (Відень, Будапешт, Париж, Венеція). 1878 р. провадив мовні дослідження на Київщині, Житомирщині, Одещині, Херсонщині. Все це спрямовувалося на поліпшення становища української мови в науці й освіті. Багато уваги приділяв словникарській діяльності. Публікує обсягову працю «Нові знадоби номенклатури і термінології природописної, народної» (1908) й Тлумачний словник з мінералогічної термінології (1909). Багато уваги приділяв складанню українських підручників і перекладу українською чужомовних. Напрацювання І. Верхратського було використано комісіями при Інституті української наукової мови УАН 1920 р. Цей інститут успішно працював у 1923-1928 рр. і видав низку термінологічних словників, та був зліквідований як «націоналістично-шкідливий». 8 його працівників було заарештовано, а його доробок знехтувано.