Видатні українські вчені у світовій науці

Харпак Георгій Мотелевич (1924-2010), м. Дубровиця, Рівненщина

Видатний фахівець з ядерної фізики. 1992 р. відзначений Нобелівською премією з фізики «за винахід і вдосконалення детекторів частинок - багатодротикової пропорційної камери (БПК)». Із заможної родини. Батько займався виробництвом і торгівлею. Але настають тяжкі часи, й 1932 р. (Георгію було 8) сім’я еміґрує з окупованої Польщею Рівненщини до Франції. В Парижі вступає до ліцею Святої Луїзи (1938). Та починається Друга світова, й він прилучається до Руху опору німецьким окупантам (1943). 1944 р. арештовано й ув’язнено в Дахау, де пробув рік, але вижив. По війні вступає до високої гірничої школи, яку закінчує 1947 р. Далі навчання в Колеж де Франс, лекції Фредеріка Жоліо-Кюрі й праця в його лабораторії. 1955 р. здобув вчений ступінь доктора філософії з фізики. Від 1959 р. працює в Європейськім центрі ядерних досліджень у Женеві, очолює групу нових методик ядерних досліджень. Центр, створений за підтримки ЮНЕСКО 1954 р., є наукова установа 12 держав (Австрії, Бельгії, Великої Британії, Італії, Німеччини й ін.) для теоретичних і експериментальних робіт з фізики елементарних частинок, оснащена найдосконалішими прискорювачами елементарних частинок. Поява потужних прискорювачів потребувала істотного вдосконалення методів реєстрації частинок і аналізу результатів для швидкого й ефективного визначення фізичних залежностей. Цього й досяг Г. Харпак 1968 р. створенням БПК, яку надалі вдосконалював. Вона є сито з паралельних дротинок, які не торкаються одна одної. Що густіше сито, то більше шансів зареєструвати частинку. На паралельний ряд анодних дротинок подають потенціал, згори й знизу розташовано катодні площини, й усю конструкцію вміщено в інертний газ. «Родзинка» винаходу є те, що кожна дротинка - це незалежний пропорційний детектор. 1992 р. розмір удосконаленої БПК складав 5x5м² і містив 10⁵ дротинок.