Видатні українські вчені у світовій науці

Неприцький-Грановський Олександер Анастасійович (1887-1976), с. Великі Бережці, Кременеччина

Видатний комахознавець (ентомолог), чиї дослідження великою мірою сприяли захисту сільськогосподарських культур від комах-шкідників. Крім сільськогосподарської ентомології займався загальним, медичним і ветеринарним її підрозділами. Йому завдячує розвитком бджільництво США, де він провадив наукові дослідження. Багато сил і часу віддавав громадській діяльності - участі в українськім визвольнім русі. Писав вірші. По закінченні церковнопарафіяльної школи в ріднім селі (1901) навчається в середній сільськогосподарській школі в Білокриниці. В ті роки формується його національна самосвідомість. Він знайомиться з М. Міхновським і Лесею Українкою. З’являється його перший вірш у київськім часописі «Рідний край». Після отримання атестату зрілості їде до Києва (1908), студіює економіку, історію, літературу, мистецтво. Його захоплює культурне життя Києва - він близько знайомиться з українськими діячами - М. Лисенком, О. Пчілкою, О. Олесем, Б. Грінченком, І. Фещенком-Чопівським, М. Шаповалом. Через активну працю в журналі «Українська хата» й участь у боротьбі за визволення України потрапляє під пильний нагляд жандармів. Почалися арешти української інтеліґенції. Побоюючись арешту й заслання до Сибіру, нелегально переходить кордон, узявши «Кобзаря», повне зібрання «Української хати», кілька своїх поетичних збірок, вишиванку й 2 вишиті рушники. 26 березня 1923 р. ступає на Американський континент. Гадав, що їде до США на якийсь час перебути лихоліття, та залишився назавше. Долав неймовірні труднощі, працюючи під час канікул, щоб мати гроші на харч, одяг, науку, книжки. Закінчив коледж, працював вчителем біології й урешті-решт присвятив себе науці. Долає щаблі наукових вершин і стає доктором філософії з біології (1925). 1930 р. його запрошують на посаду професора ентомології й економічної зоології до найбільшого в США Міннесотського університету. Інтенсивно й глибоко займаючись наукою, О. Грановський багато сил віддавав громадській праці, бо все життя щиро вболівав за долю України. Він голова Центральної управи Організації державного відродження України (1930), делеґат американських українців до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН, двічі делеґат до ЮНЕСКО, член Політичної Ради Українського Конґресового Комітету Америки. Вчений помер у день свого народження у віці 89 років. Він був високо пошанований керівництвом США, фермерами й народом. Любов до українського народу не стала перепоною його науковій і громадській діяльності. Іншого талановитого українського комахознавця О. Янату, що працював у СРСР, було знищено лише за любов до свого народу.