Видатні українські вчені у світовій науці

Московець Семен Микитович (1900-1971), с. Санжарівка (тепер - Полтавка) на Гуляйпіллі

Видатний вірусолог, доктор біол. наук (1949), чл.-кор. АН УРСР (1967). Результати праці викладено у понад 100 статтях і трьох монографіях. 1929 р. закінчив Київський інститут народної освіти (КУ ім. Т. Г. Шевченка) і вступив до аспірантури Інституту ботаніки АН УРСР. По захисті кандидатської дисертації 1932 р. - доцент Київської вищої сільськогосподарської комуністичної школи. 1934 р. змушений покинути Україну; почав досліджувати хвороби бавовника в Азербайджанськім НДІ бавовництва, вперше розробив ефективні засоби боротьби з вірусним ураженням бавовника вілтом (в’яненням). Саме тоді дослідження в галузі вірусології рослин стали сенсом його життя. 1952 р. Семен Микитович вертається в Україну до Українського НДІ зрошувального рільництва в Херсоні, продовжує дослідження вірусів бавовника й інших сільськогосподарських рослин на посадах зав. відділу захисту рослин і заступника директора інституту з наукової роботи. 1960 р. його як найкваліфікованішого фітопатолога рослин в Україні запросили до Києва на посаду зав. створеного ним відділу (потім сектора) вірусів рослин Інституту мікробіології ім. Д. К. Заболотного АН УРСР. 1961 р. він заступник директора інституту, з 1962 р. директор. За його директорства інститут став провідним у світі й СРСР центром дослідження вірусів рослин і дістав назву Інститут мікробіології й вірусології. С. М. Московця обрали віце-президентом Всесоюзного мікробіологічного т-ва, Президентом Українського мікробіологічного т-ва, заступником голови Вірусної комісії ВАСГНІЛ. Організував у Києві Всесоюзні наради з вірусних хвороб рослин, читав курси лекцій у КУ й Українській сільськогосподарській академії.