Видатні українські вчені у світовій науці

Максимович-Амбодик Нестор Максимович (1744-1812), с. Веприк, Полтавщина

Видатний акушер-гінеколог. Перший професор з акушерства в Росії (1782). Доктор медицини (1775), почесний член Медичної колегії Росії (1793). Закінчив Києво-Могилянську академію (1768). Вступив до Петербурзької медичної школи морського шпиталю, 1772 р. відряджений до медичного факультету Страсбурзького університету на стипендію з фонду княгині К. Д. Голіциної, призначену на вивчення акушерства, бо Росія вишів для того не мала. Княгиня хворіла з дитинства, була нездатна народити дитину й заповіла, щоб на відсотки з 20 тис. руб. посилали до згаданого університету кожні 6 років трьох лікарів з Росії. Наступного року після захисту докторської дисертації (1776) Н. Максимович-Амбодик знайомився з медициною Німеччини - слухав лекції, відвідував клініки. Після повернення до Петербурга - молодший лікар адміралтейського й суходольного шпиталів. Починає викладати акушерство в лікарських школах при шпиталях. 1777 р. відряджений за кордон для поглиблення знань з акушерства. По поверненні - викладач школи при Кронштадтському адміралтейському шпиталі. Від 1782 р. - професор «повивального искусства» С.-Петербурзької акушерської школи. Розробив наукові принципи й техніку накладання акушерських щипців, впровадив до акушерської практики низку хірургічних інструментів, методики пальцевого обстеження й розкриття шийки матки, тампонізацію шийки матки. Вперше запропонував масаж матки на кулаку, ввів наочний метод викладання акушерства на розробленій ним моделі (фантомі) жінки. Запропонував конструкції пологового й гінекологічного крісел. Глибоко вивчав також цілющі властивості рослин. Написав перший російськомовний акушерський посібник з атласом, який був найліпшим до середини ХІХ ст. - «Искусство повивания, или наука о бабичьем деле» (1784-1786). Написав і видав також праці про лікарські рослини «Энциклопедия питания и врачевания» (1784), «Врачебное веществословие, или описание целительных растений...» (1783-1789), «Первоначальные основания ботаники, руководствующие к познанию растений» (1795). Також уклав і видав словники медико-хірургічний (латинська й російська мови, 1780); анатомо-фізіологічний (латинська, французька й російська мови, 1783); новий ботанічний словник (латинська, німецька, російська мови, 1795-1804, друге видання 1808). Друге прізвище (амбодик - з латини - скажи двічі) він узяв собі через збіг прізвища й по батькові.