Видатні українські вчені у світовій науці
Люлька Архип Михайлович (1908-1984), с. Саварка, Київщина
Винахідник турбореактивного авіаційного двигуна, революційного в авіації. З багатодітної селянської родини. Після семирічки вступає до профтехшколи в Білій Церкві. По її закінченні подає документи до Київської політехніки, не проходить за конкурсом. За рік напруженої самопідготовки 1927 р. стає студентом механічного факультету цього інституту. По його закінченні - аспірант Харківського НДІ промислової енергетики. Не закінчивши аспірантури, йде інженером-дослідником на Харківський турбінний завод, згодом - на кафедру авіаційних двигунів Харківського авіаінституту. Вважає, що вік поршневих авіадвигунів добіг кінця. Міркуючи про альтернативу, дійшов геніальної думки використати для поступального руху реактивну тягу від стисненого й нагрітого газу (ТРД - турбореактивний двигун). Його підтримує зав. кафедри аеродинаміки ХАІ акад. Г Проскура. Вчена рада ХАІ рекомендує обговорити матеріали проекту з експертами в Москві. На 13-й день домагань нарком авіапромисловости призначив зустріч на 2-у годину ночі. Почувши, що ТРД може дати швидкість 900 км/год і більше, нарком скликає нараду провідних фахівців, призначає А. М. Люльку керівником проекту й переводить з Харкова до Ленінграда. З початком війни його зі спеціалістами евакуюють на Урал. Працював на Челябінськім тракторнім заводі, вдосконалюючи повітрогони в танках. За рік, коли на фронті з’явилися німецькі реактивні винищувачі «Мессершмітти», Наркомат озброєнь почав якнайшвидшу реалізацію створення ТРД. У лютому 1947 р. двигун ТД-1 пройшов державні випробування й показав перевагу над німецькими. Творців нагородили орденами. Згодом КБ Люльки створює ТД-2 й ТД-3. А в 1950-х рр. з’являються двигуни АЛ-7 і АЛ-7Ф. Уперше двигун було названо ім’ям творця. На початку 1950-х рр. турбокомпресорний стартер Люльки визнано найнадійнішим і найкомпактнішим у світі. Автори дістали патент уперше в СРСР. На літаках з двигунами Люльки встановлено понад 10 світових рекордів. Великий конструктор не забував свій край, часто бував у рідному селі, спілкувався рідною мовою.
