Видатні українські вчені у світовій науці

Липський Володимир Іполитович (1863-1937), с. Самостріли, Волинь

Видатний і широко відомий у світовій ботанічній науці систематик, флорист і ботанік-географ, знавець гербарної справи й блискучий організатор ботанічних садів. 1881 р. закінчив колегію Павла Ґалаґана, до якої брали на конкурсній основі гімназистів молодших класів. Ботанічні дослідження починає під час навчання на природничому відділі фізико-математичного факультету Київського університету, по закінченні якого працює там на кафедрі ботаніки. Друкує наукові роботи, видає першу монографію. 1893 р. запрошений до Санкт-Петербузького ботанічного саду його директором, де працював 23 роки, ставши головним ботаніком саду, завідувачем відділу живих рослин. Публікує 60 наукових праць, досліджує рослинність у всіх частинах світу, крім Австралії. У цьому йому допомагало знання багатьох мов, не лише європейських. Результат - монографії «Гербарий Имп. С.-Петербургского ботанического сада» (1898 й 1908), «Материалы для флоры Средней Азии», «Флора Средней Азии, т. е. русского Туркестана и ханства Бухары и Хивы», «Флора Кавказа». Написав також більшу частину тритомової праці «С.-Петербургский ботанический сад за 200 лет его существования». 1897 р. Російське географічне товариство присудило йому премію Пржевальського за дослідження природи Гісарського кряжу, 1917 р. - премію ім. Ахматова Російської АН. Навесні 1917 р. отримує експедиційне відрядження на Південь України й залишається тут. 1918 р. бере активну участь в організації Української АН. 1919 р. - академік, 1920 р. - член управи, 1921 р. - віце-президент, з 1922 р. - Президент ВУАН. 1928 р. - чл.-кор. АН СРСР. Того ж року відмовляється від посади Президента ВУАН та очолює в Одесі Ботанічний сад університету. Подорожі континентами дали йому змогу відкрити й описати 4 нові роди й 220 нових видів рослин, частину яких названо його іменем. Державний ботанічний сад АН України створено за планом Володимира Липського, про потребу його він говорив ще 1919 р.