Видатні українські вчені у світовій науці

Кістяківський Юрій Богданович (1900-1982), м. Київ

Фізик і хімік світового імені, президент АН США (1961-1964), радник президента США Д. Айзенгавера у справах науки й технологій (від 1957). Рід Кістяківських багато дав українській і світовій науці. Батько - відомий юрист, автор терміна «правова держава» й концепції «прав людини й громадянина», що на 43 роки випередила формулювання «Декларації прав і основних свобод» ООН. Дід Олександер (теж юрист) вважав, на відміну від М. Драгоманова, непотрібним створення соціалістичного радикального українофільства й думав про українофільство як національну свідомість, що єднатиме всі суспільні структури й класи українців. Ю. Кістяківський навчався в Другій київській гімназії й уже тоді вечорами провадив експерименти з хімії в одного з професорів. Революції 1917 р. він не сприйняв і воював у Білій армії. Після захоплення більшовиками Криму тікає до Туреччини. За рік поневірянь опиняється в Берліні, де проф. Макс Боденштайн (студентський товариш його дядька Володимира) бере його в дослідницьку групу в університеті. За 3,5 роки навчання в Берлінськім університеті захищає докторат про фотохімічний розпад моноокису хлору. За порадою М. Боденштайна переїздить до США, де стрімко сходить у науці: доцент (1930), професор (1933), повний професор (1938) Гарвардського університету, де працював до пенсії (1971). Член Американського Комітету національної оборони (1940-1944), дійсний член Національної АН США, керівник відділу вибухових речовин атомної лабораторії в Лос-Аламосі (1944-1945). Під час Другої світової війни залучений до таємного Мангеттенського проекту (керував відділом з понад 600 дослідниками), в рамках якого було створено ядерні бомби. В АН США його призначають головою Спеціального комітету зносин з урядом (1961), який 1963 р. стає Комітетом науки й державної політики на чолі з Ю. Кістяківським. Завдання - надання основної інформації й планування підтримки науки на далеку перспективу. Америка, його друга батьківщина, не давала забути рідну Україну. Разом з Джоном Бардином (двічі лауреатом Нобелівської премії) морально й матеріально підтримав спорудження у Вашингтоні пам’ятника Тарасові Шевченку. Мрія відвідати Україну не покидала його. І ця мрія мала здійснитися. Він був у складі офіційної делегації, що мала супроводжувати президента Айзенгавера в офіційнім візиті до СРСР, планованім на 10 червня 1960 р. Мали відвідати Київ. Брата вченого доктора біол. наук Олександра Богдановича Кістяківського переселили з комуналки в окрему трикімнатну квартиру. Та після того, як 1 травня американський літак-розвідник було збито поблизу Свердловська, Хрущов гостро відмовив президенту США в офіційнім візиті. Внесок ученого у світову науку надзвичайно великий. Понад 150 наукових праць з різних галузей фізико-хімії, переважно з кінетики реакцій у газовій фазі, структури поліатомових молекул, термохімії органічних сполук, досліджень детонаційних хвиль. Більшість його праць з лабораторії в Лос-Аламосі, напевно, й досі секретні. Спостерігаючи накопичення ядерної зброї в світі, він переосмислює свою діяльність. Розриває зобов’язання перед Комітетом оборони (1968) й присвячує всю свою енергію і час запобіганню всесвітній ядерній катастрофі.