Видатні українські вчені у світовій науці

Бец Володимир Олексійович (1834-1894), с. Татарівщина, Чернігівщина

Засновник учення про цитоархітектоніку головного мозку. Доктор мед. наук (1864), неодмінний член Імператорського товариства любителів природознавства Росії, чл.-кор. Паризького товариства антропологів, уповноважений член Ляйпцизького етнографічного музею. Вчився в Ніжинській гімназії, у 2-й Київській, після закінчення якої (1853) вступає на медичний факультет Київського університету. Його захоплює анатомія, й він багато працює в анатомічнім театрі університету. Відвідує лекції на інших факультетах - вивчає математику, латинську й грецьку мови. На час закінчення університету з відзнакою (1860) опублікував дві наукові праці - «Про помилки хімічного діагнозу» й «Декілька слів про тифозний процес і лікування тифу алкоголем». По закінченні університету його залишають на кафедрі анатомії на посаді помічника прозектора - лікаря-патологоанатома. 1861 р. виїздить до лабораторій Брюке й Людвіґа у Відні, Бунзена в Гайдельберґу, слухає лекції Коллікера у Вюрцбурґу. По завершенні відрядження захищає докторську дисертацію й починає дослідження анатомії центральної нервової системи. Його обирають прозектором кафедри анатомії медичного факультету, 1868 р. - екстраординарним професором цієї кафедри. Розроблений ним метод отримання зліпків кори мозку дав змогу отримати докладну топографію її звивин. Він також сконструював апарат для отримання зрізів мозку різної товщини. Його препарати викликали захоплення вчених. Частина з них, зокрема гіпсові зліпки мозку, зберігається в анатомічному музеї Національного медичного університету в Києві. Результати досліджень будови півкуль головного мозку відображено в низці його робіт, серед яких основна «Анатомія поверхні мозку» (1883). Досліджуючи тотальні серійні зрізи мозку, він відкрив у шарі передньої центральної звивини кори мозку великі пірамідні клітини (1884), що здобуло йому світову славу. Результати його досліджень утворення кісток подано в монографії «Морфологія остеоґенези» (1887). Він створив унікальну колекцію антропологічних препаратів, рівної якій немає в світі. Їй присвячено працю «Анатомічний театр університету Святого Володимира, 18401884 роки» (1884).