Видатні українські вчені у світовій науці

Грабовський Борис Павлович (1901-1966), м. Тобольськ, Росія

Видатний фізик, використав попередні світові досягнення в пересиланні рухомих зображень для створення практичної системи (теперішній телецентр). Син видатного українського поета-революціонера, засланого царським урядом до Іркутської губернії, далі до Якутії й Тобольська. Заслужений винахідник Узбекистану. Президент Міжнародної асоціації преси з радіотехніки й електротехніки. Е. Айсбері в науково-технічнім журналі «Television» (№ 157, 1965) писав: «Фактично стовідсоткова телевізійна система, що використовує рурки з катодними променями, була запропонована ще 1925 р. ... Б. П. Грабовським, В. І. Поповим, М. Г. Піскуновим... На жаль, чудовий винахід не було оцінено в роки, коли домінувала механічна система телебачення». 1963 р. Держкомітет з радіоелектроніки підтвердив його пріоритет «на одержання рухомого зображення за допомогою “апарата для електронної телескопії”» й видав патент. Згодом спеціалізована міжнародна комісія з ініціативи ЮНЕСКО підтвердила цей факт. Похований у столиці Киргизії Бішкеку. 1977 р. в Ташкенті засновано Музей електронного телебачення ім. Бориса Грабовського. Є музеї його імені в Тюменськім індустріальнім інституті й у с. Пушкарнім (нині Грабовське) Краснопільського району Сумщини.