Новий довідник історії України

Персоналії

Нестор Махно (1888(1889)- 1934)

Український повстанський отаман, один з лідерів анархістського руху в Україні. Народився в с. Гуляиполе Катеринославської губернії (тепер Запорізька обл.). 1906 року став членом анархістської організації «Спілка бідних хліборобів». За участь в експропріаційних акціях кілька разів був заарештований поліцією. У березні 1910 року Одеський військово-окружний суд засудив Н. Махна до смертної кари, яка невдовзі була замінена довічною каторгою. 1917 року розгортає на Катеринославщині широку діяльність як політик і військовий діяч: формує «селянські вільні батальйони», які розпочали боротьбу проти козачих частин, що намагалися через територію України пробитися на Дон і приєднатися до військ генерала О. Каледіна; організовує невеликий повстанський загін для боротьби проти влади гетьмана П. Скоропадського. Із січня 1919 року розпочав боротьбу проти денікінців, військ Директорії та Антанти. Перебуваючи під впливом ідей анархізму, виступав проти будь-якої форми влади (ідея «вільних рад» та «безвладної держави»). У 1920-1921 pp. H. Махно вів виснажливу й запеклу боротьбу проти більшовицької влади, здійснив ряд повстанських походів Азовським узбережжям на Дон та Поволжя. 28 серпня 1921 року разом із 77 бійцями перейшов кордон з Румунією. Помер 1934 року в Парижі.