СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

§6. Відомості про слов'ян у давніх писемних джерелах

Давні автори називали слов'ян венедами чи венетами, антами та склавинами (останніх називали також слов'янами). Найзагальнішу картину нам змальовує Йордан: «Хоч їхні [венедів] назви тепер міняються відповідно до різних родів і місцевостей, усі вони переважно називаються слов'янами і антами». Важливо, що історик підкреслює їхнє походження: «Ці [венеди]... беруть свій початок від одного кореня й нині відомі під трьома іменами: венедів, антів, склавинів».

Сучасні історики вважають венедів, антів та склавинів різними слов'янськими племенами.

Спираючись на давні джерела, вони локалізують ареал венедів на нижній або середній та верхній течіях Вісли (територія Польщі), склавинів — на територіях сучасної Чехії, Словаччини, Угорщини, на території Правобережної України й Українського Полісся, у Сербії, Молдові, а також частині Хорватії, Словенії та Австрії. Анти займали межиріччя Дніпра та Дністра, Північне Причорномор'я.

….

Кожен озброєний двома невеликими списами, декотрі мають також міцні щити, які, проте, важко переносити (з місця на місце). Вони користуються також дерев'яними луками і невеликими стрілами, змоченими спеціальною сильною отрутою. Якщо поранений не прийме раніш протиотрути або (не скористається) іншими допоміжними засобами, відомими досвідченим лікарям, або відразу не обріже навколо місця поранення, щоб отрута не поширилася на все тіло, (то він гине)...