"Русь" - "Мала Русь" - "Україна"
ДОДАТОК 16. Львівський літопис
Стор. 102-103. 1605 р.
Того ж року цар московський [Лжедмитрій 1 — ОБ] ся явил і ве Львові бул. Мнішко, воєвода руський, дочку за него дал і до Москви его провадил на паньство і осадил его бул. Сднак же ляхи хотіли верх мати над Москвою, почали їх зневажати.
Стор. 105-106. 1630 р.
Жолніре до Києва приїхали с тим інтентом, аби впрод козаков, а затим во вшисткой Україні русь вистинати аж до Москви [тобто до кордонів Російської держави]... По дорозі людий невинних, буле би тілько русин бул, забивали.
Стор.107.1630 р.
Стратегма козацькоє... Где ж которий ішол до войська польського, заступивши, побили, вшистко побрали, а що гайдуци були, же русь була, зоставляли, не забивали, а в їх сукні повбиравшися, тих жолнірів кілька сот побили, котрії за гайдуками йшли, бо жолніре розуміли, же гайдуки стоять, і обезпечилися.
Стор. 109-1630 р.
І певне, где би ся їм ведлуг замислов їх повело, вшисткой би ся русі було достало, але тамтому місцу на горі так ся трагедія точила.
П’ять миль от Барисполя, в Буржаню, жолніров тільки 25 зосталося с полтори тисячі, же їх побито на тім місцу.
С королевичевої роти, [що] стала в Луцьку і на русь окрутне ся перехваляли, “гди ся вернемо вшистких вас в п’ясті міти будемо”, мовили, п’ятдесят товаришов згинуло...
Стор. 110. 1630 р.
Теди, слише, показовал їм, слези отираючи, труп великий, тії слова мовлячи: “Ото ж унія - лежить русь с поляками!”
Стор. 111. 1630 р.
...с тим докладом, же на то поганство, на русь, жеби їх викоренати.
Стор. 111. 1633 р.
Король Владислав натал, син старого короля, і русі прав старих поправил без унії, і на митрополитство право надал так же без унії. А того ж року Петр Могила, восводич молдавський, архімандрит київський печерський, ве Львові посвящовался у святої пречистої на митрополитство. А було при посвящению владик 4 і 1... архімандритов, ігуменов і священиков барзо много; так же і шляхти руської і польської, і людей барзо много.
Стор. 114. 1635 р.
Сейм бул, на котором побори великії настали. Тілько в Руськом паньстві давалихмо по 30 поборов, а у інших сторонах еще большей... А ніякій капітан, котрий ся бул оженил ве Львові у пана Дзяного, у влоха, обнялся королеві, а наибольше духовним, на Україні, где Ніпр упадаєт в дунай, замок муровати і місто осадити німцями, аби козаки не ходили на море, котрому дано скарби не малії.
Стор. 115. 1636 р.
Перенесеніс костей княжих з Острога до Ярославля... А казала їх провадити з церкве, где русь звикла на пам’ять звитязства Христа спасителя нашего с крестами, с хорогвами тріумф коло церквійотправовати, аби с того напасть на русь учинити, t так учинили много злого християнству.
Стор. 115-116.1636 р.
Гетьман корунний Конецпольский ведлуг свих способов поїхал на Україну до обозу. Восводич руський Данилович, взявшися із обозу і [з] семиста люду, поїхал на отбирания староства до міст, гдекозаки мешкають.
Стор. 116. 1637р.
А потом огні почали пановати, же много міст погоріло: Сокаль, Крилув, Белз, Самбур, у Вишні передмістя, у Яворові, і ве Львові передмістя Галицькос вшистко і костелов/два, і третьому ся достало. Не досить ту, але і Україна о тих же огня роскошах мають що повідати.
Стор. 117. 1637 р.
Жолніри, видячи тос, стали обозом за Білою Церквою... По тім дано знати до гетьмана польського, котрий, розгнівавшись барзо, послал хоругвий п’ять, под которими було людей 7 сот, казали місто козацькос висічи, і жонок, і дітей, аби сдно бул русин, казал губити, бо козаков не було.
Стор. 119. 1638 р.
А на Україні козаки броїли і ляхом деспекти чинили, німцюв як мух били, міста палили, жидов різали, як кур, мніхов у костелах палили сдні, а другії гумна молотили, їздячи стада займовали, м’ясо до бочок солили, живность собі готовали.
Стор. 121. 1648 р.
Король Владислав четвертий перед вознесенієм умер, по которого смерті в тиждень войско польское кварцяноє, которое на козаки було пошло скоро на весну на Україну...
А же Хмельницький розослал бул полковников на всі сторонні» на Білу Русь, на Сіверщизну, на Поліссс, на руську Подоллю, на Волинь з козаками...
Стор. 122. 1648 р.
А Хмельницький і от Замостя дань взявши, отступил і посли до сенату виправил, вотуючи, на короля Казимира, которого і Корона вся, хотя не хотя обрали, которий на тих міст писал до Хмельницького през посла своего і уступити жадал їм на Україну, обіцуючи їм і то все пробачити, що поробили, і щоб просили, даровати на коронації своїй. 1 уступил Хмельницький 30 всім войском на Україну, упоминаючи шляхту універсалом своїм, аби русі, подданих своїх, не губили, що і король мандатом своїм подтвердил бул.
Стор. 122-123. 1648 р.
Але орди люд незлічонний з собою до поганських країн затягли в плін. Бул теж і голод всюди, куди тільки пройшли війська козацькії... Мнозство їх великое на дорозіх і на Україні змерло. t з самих татар Тогай бей, царик татарський, умер, і той Кривонос, полковник, і іни многії по звороті от Польски.
Львов, боронячися передмістя сами спалили всі округом... У бернадитов русі ж, що була поутікала для оборони, на п’ятсот і большей постинано, также і в місті, на ратушу, на валах. Стор. 123. 1649 р.
...аби козаки по Горинь і Случ і Припіть далей не заходили і залоги свої міли і по Каменець-Подольський, а поляци з сего боку ку нім не переходили, русі теж аби по містах і по селах не губили; що єднак не сполнили поляци, бо многих і духовних і світських, винних і невинних на паль повбивали, і погубили таемне і явне, і наїзди чинячи, і каждий в своїй маєтності шляхтич. Що гди донесло Хмельницького, не схотіл покою і згоди жадної, любо бул пункта послал до кроля, аби воєвода київський завше русин бул, і каштелян, і митрополит в сенаті аби засідал, і унія аби повсюду знесена була. Вшак же і того венцей не домагаючися, годитися отмовил для дотримання слова і тиранства над руссю лядського строгого... Вишневецький Єремія Корибут, з руського покоління лях...
Стор.124.1649 р.
...под Зборовом... подпишавшися врод на тії ж пункта...
2. Аби Чегрин, отчизна Хмельницького, 30 всім обестсм своїм в околиці при булаві Войска Запорозького вічними часи зоставал.
3. Аби от Дністра по Браслав і іншії міста, просто лежачії до Дніпра аж і от Дніпра до границь Московських, все козаки були, где нігди жовнір стояти не мас.
4. Аби воєвода київський завше русин бул і всі урядникове в Київськом, Браславськом і Чернігівськом воеводствах русь були.
Текст подано за: Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець. — К., 1971.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України