ПРО ПОЧАТОК КОЗАЧЧИНИ ТА БОРОТЬБУ ЇЇ З ТАТАРАМИ Й ТУРКАМИ (1483-1590 РОКИ)

ЛЮБЛIНСЬКА УНIЯ

Доки Україна за часiв Вишневецького та Самiйла Кiшки почала трохи вiдпочивати вiд татарських нападiв, на неї насувалось нове лихо. Року 1569-го пiсля Люблiнської унiї Україну було зовсiм одiрвано вiд Литви й прилучено безпосередньо до Польщi, i звiдтодi становище українського селянства стало ще дужче гiршати, бо польський уряд почав оддавати його панам у власнiсть без права переходити з мiсця на мiсце i навiть позбавив громадянських прав. Пiд впливом тих утискiв селяни кинулись тiкати на схiд, за Днiпро, та заселяти Лiвобережну Україну. Та й те не допомагало, бо польська шляхта випрошувала в короля грунти й на Лiвобережжi, як тiльки вони залюднювалися; так що селяни ледве встигали впорядковувати на вiльних землях своє господарство, як уже знову довiдувалися, що вони не вiльнi, а пiд паном. Побачивши тодi, що вiд неволi немає й тут порятунку, бiльш рухливi й волелюбнi селяни почали втiкати на Запорожжя i тим збiльшувати й змiцнювати Вiйсько Запорозьке.

Хто гетьманував на Запорожжi одразу пiсля Самiйла Кiшки - невiдомо; iсторiя подає лише звiстку про те, що року 1574-го запорожцi ходили морським походом на турецькi дунайськi мiста пiд проводом кошового отамана Покотила.