ПРО ПОЧАТОК КОЗАЧЧИНИ ТА БОРОТЬБУ ЇЇ З ТАТАРАМИ Й ТУРКАМИ (1483-1590 РОКИ)

ГЕТЬМАН МИХАЙЛО РУЖИНСЬКИЙ

Останнi походи вiдбулися вже пiд проводом князя Михайла Ружинського, бо Микошинський через те, що дозволив утопити королiвського посланця, мусив поступитися гетьманством. Перший похiд Ружинський здiйснив пiд Перекоп, а другий - на рiчку Кальмiус та Берду. Звiдти запорожцi пригнали на Сiч 40 000 татарських коней, а захопленi ними землi по Кальмiусу й Бердi стали вiд тих походiв їхнiми володiннями.

Щоб помститися за цi козацькi напади, кримський хан року 1586-го вийшов iз Криму, щоб напасти на Україну, i досягнув з ордою перевозу через Днiпро, що на Таволжанському островi, але запорожцi встигли заступити татарам шлях i не пустили їх на правий берег, - тих, що спромоглися перебратися, побили або потопили.

Року 1587-го запорожцi наскочили на Очакiв i, вирiзавши туркiв у передмiстi, поробили там драбини та тими драбинами вдерлися вночi й у самiсiнький Очакiвський замок i побили й там бусурманiв. Визволивши з неволi чимало землякiв та навантажившись здобиччю, козаки щасливо повернулися на Сiч.

Року 1588-го запорожцi з ватажком Гаврилом Голубком вирушили походом на Волощину, але господар дiстав помiч од туркiв i виступив назустрiч козакам. У битвi пiд Бичиною Голубка було вбито, запорожцi ж повернулися додому.

Iншi ж козаки на тридцяти чайках виходили того ж року в Чорне море i, напавши на Крим недалеко од Козлова, розгромили його околицi й без втрат припливли до Днiпра, захопивши ще в дорозi кiлька турецьких кораблiв iз крамом. Таких крамарських суден запорожцi в тi часи, треба гадати, захоплювали чимало, бо тогочасна дума говорить про те, як про звичайну рiч:

Ой, сидить козак на деменi,

Вiн деменом повертає,

I на Чорне море поглядає:

Ой, пливе судно одним-одне,

В ньому турчин сидить з туркмнею,

А туркеня сидить, вона не гуляє -

Шовковий рушник вишиває;

Ой, кому цей рушник буде -

Ой, чи турчину, чи татарину,

Ой, чи козаковi молодому?

Ой, це буде кошовому молодому.