Історія торгівлі, податків та мита

ДО ПИТАННЯ ПРО РОЗГРАБУВАННЯ ТАГАНРОЗЬКОЇ МИТНИЦІ (ГРУДЕНЬ 1919 - СІЧЕНЬ 1920 рр.)

Дейнеко Сергій Миколайович

Харківський історичний музей

Перша світова війна перетворила Таганрозьку портову митницю в один з центрів, до якого проводилася масова евакуація митних закладів із західного кордону Російської імперії. Починаючи з 1915 р., до Таганрога вивезли майно 13 митниць, 16 митних застав та 1 перехідного митного пункту. Це митниці: Владиславівська, Филиппівська, Михаловицька, Виштинецька, Долгобичівська, Іголомійська, Вінцентська, Кретингенська, Новоместська, Щипіорнська, Границька, Горждовська та Посвентська; митні застави: Творкська, Пелтська, Романишська, Сартаникська, Богушська, Шицька, Дружкопільська, Збаразька, Мервінська, Упідаміська, Ракувська, Слонімська, Шилінговська, Полєйська, Киркилійська і Сірославецька, а також Чарнувський перехідний митний пункт. Загалом 30 установ. Особовий склад, як правило, перебував окремо від майна. Так, наприклад, службовці Пелтської застави знаходилися в Ростові-на-Дону, Михаловицької в Одесі, а декількох працівників Щипіорнської митниці евакуювали до Харкова.

Усі ящики та тюки, які прийняла на зберігання Таганрозька митниця були опломбовані, і що в них знаходилося, ніхто з місцевих достеменно не знав. Відомо тільки, що їх загальна вага склала приблизно 5680 кг. Згідно з непевним твердженням керівництва Таганрозької митниці, евакуйоване майно в основному складалося зі службової документації, різноманітних пристроїв для зважування та зброї.

Перші зміни відбулися в 1915 р., згідно з наказом Київської складської митниці за №4178 від 28 вересня 1915 р. Майно Іголомійської митниці, Дружкопільської, Збаразької, Мервінської та Шицької застав загальною вагою 2112 кг відправили на зберігання до Бердянська.

На початку 1918 р. відбулися перші реквізиції майна, яке належало евакуйованим організаціям. Було вилучено 18 револьверів та 14 шабель. Дані акції мали законний вигляд, бо Таганрозька митниця отримала натомість розписки від представників Радянської влади. Відомо, що відповідальним за конфіскацію зброї у митників Таганрога був комісар Канунніков. Загалом у 1918 р. представники радянської влади 10 разів навідувалися до складів митниці.

Після переходу міста під владу Збройних сил Півдня Росії вилучення майже припинилися, відомо лише про один випадок - конфіскація (під розписку) кожухів інтендантською службою Добровольчої армії. Невдовзі поразки на фронті призвели до того, що в середині грудня 1919 р. генерал А. Денікін оголосив про евакуацію Таганрога. Відомий юрист та політичний діяч К. М. Соколов згадував: “Начиная с 18-19 декабря, эвакуация приняла характер бегства. В чиновничьем мире царил тоже совершенный хаос. Никто по существу не знал, что именно, когда и в каком порядке будет эвакуироваться...” Паніка та безлад набули велетенських масштабів, дійшло до того, що забули допомогти вивезти Чудотворну ікону Коренівської Божої Матері, яку згодом все ж таки евакуювали з міста, завдяки сприянню генерала П. Врангеля. Згодом у своїх мемуарах він писав: “19-го вечером я выехал в Ростов. Я прибыл в Таганрог, когда стало уже совсем темно. Над городом стояло зарево пожара, горели какие-то склады. Ставка оставляла город. Огромное число тыловых учреждений и запасов не успели эвакуировать. Порядок в городе совершенно отсутствовал”. 27 грудня 1919 р. частини Донської армії та Добровольчого корпусу повністю відступили на лівий берег Дону.

Нажаль, вивезти з міста Таганрозьку митницю разом з майном та співробітниками денікінська влада не спромоглась. На середину грудня 1919 р. в її пакгаузах знаходилося приблизно 3568 кг майна митних установ, які свого часу евакуювали з західного кордону Російської імперії. Згідно з рапортом управляючого Таганрозькою портовою митницею, в кінці грудня 1919 р. відбулося розграбування її пакгаузів. Це частково підтверджується спогадами К. М. Соколова та П. М. Врангеля. Безлад у місті, а відповідно і грабунки розпочалися 18-19 грудня 1919 р. Крім повністю розграбованого та знищеного майна евакуйованих установ, Таганрозька митниця втратила 42% власної матеріальної частини, а саме: значну частину меблів, освітлювальних приладів, одягу, різноманітних терезів, бібліотеку та всю наявну на той час зброю - 2 револьвери та 67 шабель драгунського зразка.

Частини Червоної армії вступили до Таганрога лише в ніч на 7 січня 1920 р. Тобто приблизно 19 діб місто знаходилося в хаосі, хоча, ще до їх прибуття місцеві більшовики створили так звані робітничі дружини для охорони “награбованого” білогвардійцями майна та промислових об’єктів, але судячи з того, що вони не змогли запобігти мародерству, їхні дії можна визнати неефективними.

Підсумовуючи, треба зазначити, що на даний момент ми впевнено можемо говорити про факт пограбування Таганрозької портової митниці та низки інших митних установ, відомі приблизні обсяги знищеного та вкраденого майна. Серед питань, що залишаються відкритими слід виділити такі: 1. Точна дата пограбування. 2. Грошовий еквівалент вкраденого та знищеного. 3. Хто брав участь в нападі на митні пакгаузи?