Історія торгівлі, податків та мита

СФЕРА ТОРГІВЛІ ЗА ДАНИМИ МІСЬКИХ ПЕРЕПИСІВ ТА ПЕРШОГО ЗАГАЛЬНОГО ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ 1897 р.

Водотика Тетяна Сергіївна

Інститут історії України НАН України

Вивчення економічної історії видається неповним без аналізу поступу окремих її сфер: торгівлі, галузей промисловості, сфери послуг, фінансового сектору тощо. Відтак, видається важливою спроба визначити зміни у сфері торгівлі в містах підросійської України у пореформений час. Джерельна база студії - міські переписи Катеринослава 1865 р., Києва 1874 р., дані поліцейського обліку Бердичева 1882 р. та дані Першого загального перепису населення 1897 р.

Виділення зайнятих у сфері торгівлі відбувалось шляхом згортання переліків сфер зайнятості у кілька десятків позицій. Скажімо, у матеріалах Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 р. у сферу торгівлі було включено 14 груп занять (з 65) - торгове посередництво, торгівля “в цілому”, торгівля живою худобою, зерновими, іншими продуктами сільського господарства, торгівля будівельними матеріалами і паливом, торгівля розносна і роздрібна тощо. Серед зафіксованих переписом 1865 р. у Катеринославі 128 видів занять до сфери торгівлі були віднесені 5 (власники шинків, купці та їх прикажчики, “хлопчики при лавках” і дрібні торговці). У матеріалах перепису Бердичева 1882 р. було з виділених 62 груп занять до торгівлі віднесено 11 груп. Подібна методика була застосована і до даних київського перепису 1874 р.

Кількість зайнятих у київській торгівлі за 1874-1897 рр. знизилася з 23 % до 19 %, хоча у абсолютних цифрах - зросла у 4 рази. Це є свідченням того, що торгівля вже не була такою популярною сферою у порівнянні з іншими сферами, які зростали інтенсивніше. Так, частка зайнятих у модерних сферах економіки (промисловість, транспорт та зв'язок, фінанси) зросла щонайменше усемеро.

Порівняння даних переписів Бердичева 1882 і 1897 рр. засвідчило зменшення питомої ваги зайнятих у фінансовій сфері (з 3,01 % до 0,63 %), будівництві (з 13,53 % до 5,15 %) та сфері послуг (з 13,59 % до 8,85 %). Лакмусовим папірцем кризи традиційного укладу став занепад транспортної інфраструктури (частка зайнятих зменшилась з 6,36 % до 5,76 %). Натомість за 1882-1897 рр. у 1,2 рази (з 32,79 % 1882 р. до 39,92 % 1897 р.) зросла частка зайнятих у торгівлі. Це є проявом кризи традиційної спеціалізації міста (транспортний вузол) та спроб знайти нову економічну нішу.

За 1865-1897 рр. у Катеринославі з 17,94 % до 25,11 % (абсолютні цифри вражають - 17 разів) зросла частка торгівлі внаслідок кількох взаємопов'язаних процесів. Відкриття нових заводів, покладів корисних копалин спричинили вибухове зростання кількості населення міста, а відтак торгівлі та сфери послуг.

“Точкою відліку” підсумків став Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р., матеріали якого було порівняно з матеріалами міських переписів 1865 р. Катеринослава, 1874 р. Києва і 1882 р. Бердичева. Ці міста уособлюють різні типи міст Підросійської України на межі ХІХ-ХХ ст. - індустріально модернізоване, традиційне і перехідне. Міські переписи є достовірним джерелом демографічної статистики, які у сукупності доцільно розглядати як специфічний вид масових статистичних джерел.

Питома вага торгівлі як джерела існування і сфери підприємництва не змінилася, хоча за цією середньою цифрою криється її зменшення у Києві (з 23,07 % до 18,54 % або на 1/5 ), зростання у Бердичеві (з 32,79 % до 39,92 % або на ту ж 1/5) і Катеринославі (з 17,94 % до 25,11 % або у 1,4 рази). Очевидно, що зростання торгівлі стримувалося низьким рівнем життя більшості городян і працею “на замовлення” ремісників, інакше кажучи, вузьким внутрішнім ринком. Це до певної міри стримувало як підприємництво, так і модернізаційні процеси загалом.