Історія торгівлі, податків та мита

ЧОРНОМОРСЬКА ТОРГІВЛЯ ТА КРИМ В ПРОЕКТАХ ВАРФОЛОМІЯ ГАЛЛЕРИ (1790-ті рр.)

Головко Юлія Іванівна

Запорізький національний університет

Приєднання Криму до Російської імперії відкрило півострів для іноземних негоціантів, які шукали перспективного застосування своїх сил та капіталів. Одним з таких був Варфоломій Галлера, батько майбутнього феодосійського поміщика, члена міської Думи та міського голови Феодосії Августина Галлери. В. Галлера був савойським дворянином, торгував у Генуї, а у 1787 р. заснував поселення та торговий дім у Феодосії. Сам В. Галлера

майже постійно перебував у Генуї у комерційних справах (крім того, в Генуї він мав власну суднобудівну верф), але листувався з таврійською адміністрацією та передавав свої проекти розвитку Криму і чорноморської торгівлі через російського повіреного в Генуї Я. Лизакевича. Один з перших проектів В. Галлери був представлений імператриці Катерині II у лютому 1792 р. (“Примечания о российской торговле на Черном море”) - у ньому автор відзначав можливості використання комерційних переваг кримських портів для відновлення кримського господарства, у першу чергу м. Феодосії, пропонував оголосити в кримських портах вільну торгівлю, дозволити вільний обіг іспанських срібних піастрів та австрійських талерів тощо. В. Галлера досить детально характеризував зміст та перспективи торгівлі кримських портів з Туреччиною, Іспанією, Італією, Францією, Португалією і т. д., особливо наголошуючи на можливості здешевити доставку як російських, так й іноземних товарів, таким чином отримуючи певні переваги перед конкурентами. Головний висновок, до якого приходив В. Галлера - необхідність державної підтримки чорноморської торгівлі, яка дозволила б відродити зруйноване російсько-турецькою війною господарство Криму та зробити його прибутковим.

У 1793 р. В. Галлера представив проект влаштування карантинної мережі Криму, оскільки вважав якісну роботу карантинів однією з найважливіших умов безпечного та ефективного розвитку зовнішньої торгівлі. Автор пропонував використати європейський досвід карантинної справи, реформувати існуючу карантинну систему Російської імперії, удосконалити очистку товарів, встановити доцільну кількість карантинів на чорноморському та азовському узбережжі тощо.

Ще один проект був поданий у 1795 р. катеринославському генерал-губернатору П. О. Зубову, в якому В. Галлера акцентував увагу на можливостях кримських портів для організації експорту товарів з внутрішніх губерній Російської імперії, наприклад, сибірського заліза або хліба, привезеного Азовським морем. У Криму, з точки зору В. Галлери, можна було вирощувати оливки, бавовну та ін., розвинути рибальство та каботаж - усе це принесло б швидкі та помітні результати у розвитку кримського господарства.

Остання з виявлених проектних записок В. Галлери датується 1797 р.: вона була представлена генерал-прокурору О. Б. Куракіну: автор скаржився, що всі його дії, спрямовані на розвиток м. Феодосії та виділеної йому ділянки землі, так і не призвели до економічного процвітання міста і постійно наштовхувалися на перепони, на зразок відсутності придатних для перевезення вантажів шляхів. Тим не менш, В. Галлера знову ж таки відзначав у записці значні перспективи для виведення кримських товарів на середземноморський ринок, для чого вважав за необхідне відкрити в Криму мануфактури, полегшити умови зовнішньої (чорноморської) торгівлі, налагодити торгові зв’язки з країнами Середземномор’я та Близького Сходу.

У цілому, слід відзначити, що проектні документи (записки та примітки) В. Галлери свідчать про значний досвід середземноморської торгівлі автора, розуміння комерційних перспектив портових міст Криму та необхідного комплексу заходів, які б забезпечили їм подальший економічний розвиток.