Історія торгівлі, податків та мита

КНИГА ЗАПИСІВ № 49 ЛИТОВСЬКОЇ МЕТРИКИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ У ВЕЛИКОМУ КНЯЗІВСТВІ ЛИТОВСЬКОМУ (60-ТІ РОКИ XVI ст.): РЕГУЛЮВАННЯ НАДАНЬ НА КОРЧМИ

Блануца Андрій Васильович

Інститут історії України НАН України

Соціально-економічні реформи у Великому князівстві Литовському (далі - ВКЛ), що впроваджувалися у 60-х роках XVI ст. за польським зразком, дотепер комплексно не вивчені з огляду на обмеженості доступу до джерел. У нашому випадку - це 49 книга записів Литовської метрики (далі - ЛМ, її оригінал зберігається у Російському державному архів давніх актів у Москві, ф. 389, од. зб. 49), котра готується до видання спільними зусиллями автора тез та доцента Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Ларисою Жеребцовою. Дана книга містить 74 документи, левова частка яких дозволяє проаналізувати практичну сторону запровадження реформ. Нашу увагу привернув такий сектор економіки, як корчемне господарство, прибуток від котрого складав вагому частку загальнодержавного скарбу та окремих їхніх власників.

Так, за даними указаної книги ЛМ, протягом 60-х років XVI ст. були надані дозволи великого князя литовського Сигізмунда II Августа на заснування корчем князям та шляхті ВКЛ, чимало з них припадали на українські землі. Реєстр цих пожалувань виглядає таким чином:

1. Люблін, 01.06.1566. Привілей Яцьку Сушку на побудову вільної корчми у його маєтку Туличові при Кобринському замку (арк. 6- 6 зв.);

2. Люблін, 28.07.1566. Князю Роману Сангушковичу про корчму у Вінниці, побудовану при Кмітинському дворі (арк. 7 зв.-8);

3. Люблін, 27.07.1566. Князю Роману Сангушковичу про корчму у Вінниці при Кмітинському дворі (арк. 8 зв.-9);

4. Городно, 26.06.1568. Привілей Андрію Русину на побудову корчми в його маєтку Голешові у Луцькому повіті (арк. 16);

5. Городно, 10.07.1568. Привілей Андрію Яновичу Богдановичу на побудову корчми в його Непраському маєтку під Остриною (арк. 18 зв.);

6. Книшин, 16.08.1568. Привілей Василю Рогозі на вільну корчму в його маєтку Крайську у Мінському повіті (арк. 28-28 зв.);

7. Книшин, 16.08.1568. Привілей тому ж Василю Рогозі на вільну корчму в його маєтку Хотенчичах у Мінському повіті (арк. 228 зв — 29);

8. Варшава, 21.08.1570. Привілей Хотеню Валуеву на вільну корчму в його маєтку Коптевичах (арк. 79 зв.)

Головною умовою великокнязівських пожалувань корчем приватним власникам (князям та шляхті) було надання гарантії не створювати конкуренцію корчмам, що перебували у віданні держави, а також надання гарантії власниками забезпечувати порядок і перешкоджати розвитку злочинства.