Антоній (? —1073). Чернець, один із засновників Києво-Печерського монастиря. Житіє Антонія відображено в Києво-Печерському патерику. Уродженець Любеча, він у часи князювання в Києві Володимира Святославича вирушив на гору Афон, постригся там у ченці й повернувся до Києва, де оселився у печері. Коли по смерті Володимира (1015) на Русі почалася братовбивча війна між його синами, Антоній знову подався на Афон. Повернувся до Києва за Ярослава Мудрого і знову оселився у печері на березі Дніпра; згодом до нього приєдналися Феодосій і Никон. Київський князь Ізяслав Ярославич затівався на Антонія, який засудив віроломне полонення тріумвіратом Ярославичів полоцького князя Всеслава Брячиславича (1067). Од вигнання Антонія врятувало заступництво княгині. Коли в заснованому ним печерному монастирі стали збиратися ченці, Антоній, що волів жити пустельником, поселився в іншій печері, де й залишався до смерті. Мав величезний авторитет у Києві та на Русі. Помер у віці близько 90 років.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.